загрузка...

Дипломні » Бухгалтерський облік

Організація і ведення бухгалтерського обліку готової продукції, робіт, послуг

Повний текст роботи з малюнками та таблицями доступний при скачуванні. Скачати
Дата введення: 2011-08-25       141 ст.

ВСТУП.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти обліку готової продукції, робіт, послуг

1.1. Економічна сутність та трактування поняття „товарні запаси”.

1.2. Аналітичний огляд та систематизація наукових поглядів щодо обліку товарних запасів.

1.3. Порівняльна характеристика національних та міжнародних стандартів з обліку товарних запасів.

Висновки до 1-го розділу.

РОЗДІЛ 2. Організація і ведення бухгалтерського обліку товарних запасів на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”.

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства„Спецвисотмонтажбуд”.

2.2. Організаційні аспекти бухгалтерського обліку на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”.

2.3. Особливості обліку товарних запасів на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”

2.4. Особливості обліку імпорту товарів.

2.5. Особливості управлінського обліку готової продукції (робіт, послуг)

2.6. Комп`ютеризація обліку товарів.

Висновки до 2-го розділу.

РОЗДІЛ 3. Організація аналізу і контролю товарних запасів на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”.

3.1. Аналіз ефективності використання товарних запасів і оцінка фінансового с тану підприємства ТОВ “Спецвисотмонтажбуд”.

3.2. Шляхи удосконалення обліку, аналізу і контролю..

Висновки до 3-го розділу.

РОЗДІЛ 4. Організація аудиту на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”

4.1. Сутність аудиту, його цілі та завдання.

4.2. Організація аудиту на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”.

Висновки до 4-го розділу.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..

ВСТУП

Формування ринкових відносин і запровадження національних стандартів бухгалтерського обліку вимагає від кожного учасника підприємницької діяльності вміння вірно аналізувати економічну інформацію і приймати виважені рішення щодо господарської діяльності підприємств. В Україні кількість торгівельних підприємств, як оптових, так і роздрібних, зростає з кожним роком. Бухгалтерський облік торгівельної діяльності має свої особливості порівняно з обліком інших видів діяльності.

Сьогодні всі господарські операції торгівельної діяльності - від купівлі товару до визначення фінансового результату – зазнали змін при відображенні в бухгалтерському обліку у зв`язку з впровадженням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Тому актуальність проблем організації бухгалтерського обліку діяльності підприємств не викликає сумніву і потребує дослідження як з теоретичної, так і з практичної точок зору.

Проблеми бухгалтерського обліку торговельної діяльності підприємств одержали розробку в різних напрямках.

Проте, багато питань на сьогоднішній день залишаються не вирішеними і дискусійними. Незважаючи на ряд проведених кардинальних змін з упорядкування бухгалтерського обліку торгівельної діяльності в економічній літературі, питання, що стосуються удосконалення оподаткування торговельних підприємств, розглядались не достатньо.

Вказані обставини вимагають подальшого дослідження проблеми бухгалтерського обліку в торгівлі, розробки найбільш досконалої методики документального оформлення надходження і продажу товарів і внесення на цій основі пропозицій з удосконалення обліку та аналізу торговельної діяльності підприємства. Крім того, необхідна також подальша наукова розробка питань, пов’язаних з дослідженням суті поняття “торговельна діяльність”, її ролі в інформаційному забезпеченні управління підприємством, оптимізації основних показників і кількості носіїв первинної інформації по складанню і аналізу фінансової звітності торгівельних підприємств.

Суттєве практичне значення викладених питань дозволить виявити шляхи покращення діяльності, збільшення прибутку торгівельного підприємства, зниження витрат діяльності.

Метою роботи є вивчення та практичне ознайомлення з особливостями бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту будівельного підприємства, а також напрямів їх удосконалення.

Виходячи з поставленої мети, можна сформувати завдання роботи:

- вивчення теоретичних аспектів бухгалтерського обліку торговельної діяльності;

- характеристика будівельного підприємства „Спецвисотмонтажбуд”;

- висвітлення питань організації і ведення бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту на підприємстві;

- розкрити загальні питання щодо охорони праці та особливості організації охорони праці на підприємстві;

- на підставі узагальнених даних дослідження висунути рекомендації та пропозиції щодо організації бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту в будівельній організації.

Об'єктом дослідженняє товариство з обмеженою відповідальністю "Спецвисотмонтажбуд", основним видом діяльності якого є рекострукція, ремонт та торгівля будівельними матеріалами.

Предмет дослідження– порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій торгівельної діяльності.

Основні показники та дані бухгалтерського обліку, які в роботі використовуються для аналітичних розрахунків були взяті з річної фінансової звітності, первинних документів та інших облікових регістрів ТОВ "Спецвисотмонтажбуд".

Структура роботи: Робота складається з вступу, 4-х розділів, загальним обсягом 141 сторінка, висновків та рекомендацій, списку використаних джерел (50) та додатків.

Перший розділ носить загальнотеоретичний характер. В ньому на підставі вивчення робіт вітчизняних і зарубіжних авторів викладається сутність досліджуваної проблеми, розглядаються різні підходи до її вирішення, дається їх оцінка, обґрунтовуються і викладаються власні позиції. В другому розділі дається характеристика нормативно-правового забезпечення діяльності підприємства, матеріально-технічна база та кадрове забезпечення. На основі теоретичних положень і проведених розрахунків та економічного аналізу об`єкта дослідження вказуються шляхи практичного вирішення проблеми обліку товарів підприємстві. В третьому розділі розкриваються особливості економічного аналізу та аудиту руху товарів на будівельному підприємстві. В четвертому розділі розкриваються теоретичні питання аудиту та показано проведення організації аудиту на підприємстві "Спецвисотмонтажбуд".

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти обліку готової продукції, робіт, послуг

1.1. Економічна сутність та трактування поняття „товарні запаси”

В літературних джерелах існують різні підходи щодо визначення поняття „товар”, в тому числі широке та вузьке його тлумачення. Для розуміння сутності поняття “товар”, проаналізуємо думки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених в різних літературних джерелах (табл.1.1.).

При цьому в економічній літературі поняття „товари” трактується як продукт праці, що виробляється для обміну на основі еквівалентності виробничих витрат (у товарах, що обмінюються має бути однакова кількість праці).

В підручниках з бухгалтерського обліку поняття товар розглядається як матеріальні запаси або матеріальні цінності, що придбані та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що для визначення терміну “товар” використовуються основні і неосновні ознаки.

До основних ознак слід віднести назву, матеріальну основу, мету існування.

До неосновних ознак, які, на наш погляд, недоцільно подавати у визначенні терміну “товар, можна віднести джерело утворення та належність до оборотних засобів. Підсумовуючи можна навести таке визначення товарів:

Товари - це матеріальні цінності, що надходять і зберігаються на підприємстві з метою продажу і отримання прибутку.

1.2. Аналітичний огляд та систематизація наукових поглядів щодо обліку товарних запасів

Для аналізу питань щодо обліку товарів у навчально-практичній літературі використаємо таблицю 1.3.

Як бачимо з табл. 1.3., у підручниках з бухгалтерського обліку містяться розділи, що висвітлюють особливості бухгалтерського обліку товарних операцій, проте здебільшого не розглядаються питання аналізу фінансової звітності. Дане питання досить широко і детально висвітлюється в підручниках з фінансового менеджменту, економічного аналізу та управлінського обліку.

З проведеного аналізу випливає, що у вітчизняних літературних джерелах більш повно розкриваються особливості бухгалтерського обліку товарів. Іноземні науковці здебільшого не розглядають питання обліку руху товарів в оптовій та роздрібній торгівлі, порядок документування руху товарів, особливості складського обліку товарів та інвентаризації. Проте ними детально описується методика розрахунку валового прибутку і собівартості реалізованих товарів, визначення розмірів товарних запасів, механізм надання знижок покупцям[23, с. 144].

З метою поглибленого вивчення особливостей бухгалтерського обліку торгівельної діяльності розглянемо періодичні видання, які висвітлюють проблемні питання даної теми (таблиця 1.5)

Як видно з проведеного дослідження, через багатогранність проблем торговельної діяльності, статті мають зовсім різну тематику. Аналіз періодичних джерел виявив основні проблеми: проблеми визначення первісної вартості товарів, оподаткування торгівельних підприємств, митне оформлення ввезення товарів на територію України, цінова політика торгівельних підприємств.

Виходячи із змісту викладених вище проблем обліку торгівельної діяльності, з метою удосконалення нової методології бухгалтерського обліку та прискорення переходу підприємств на нову систему бухгалтерського обліку науковці схиляються до думки, що потрібно внести в національні стандарти деякі зміни і доповнення аби привести податкове законодавство у відповідність з національними стандартами, стосовно відображення в обліку руху товарів.

Бухгалтерський облік товарів регулює широке коло нормативних документів. Розглянемо їх в таблиці 1.6.

Бухгалтерський облік і звітність в торгівлі здійснюються з дотриманням єдиних методологічних принципів, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», прийнятих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, законодавчих і нормативних активів з урахуванням специфіки діяльності торговельних підприємств [23, с. 153].

В національних стандартах бухгалтерського обліку, діючих на сьогоднішній день, немає визначення терміну „торгівля”, але в проекті Державного стандарту України „Торгівля. Терміни та визначення” він визначається так:

- оптова торгівля - сфера підприємницької діяльності по придбанню і відповідному перетворенню товарів для подальшої їх реалізації підприємствами роздрібної торгівлі, іншими суб`єктами підприємницької діяльності. Включає як безпосередньо комерційні зв`язки на умовах договорів купівлі-продажу і постачання маж підприємствами-виробниками, так і зв`язки між ними через торгових посередників;

- роздрібна торгівля - сфера підприємницької діяльності по продажу товарів або послуг на основі усного або письмового договору купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання[23, с. 154].

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначає положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”. Структуру П(С)БО 9 „Запаси” представлено в табл.1.7.

Загальні положення дають визначення таких термінів як запаси, чиста вартість реалізації запасів. В стандарті дається класифікація запасів, на які розповсюджуються норми П(С)БО 9 „Запаси”. В стандарті обумовлено визнання та первісна оцінка запасів, оцінка вибуття запасів, оцінка запасів на дату складання балансу. Окремим розділом визначено розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності.

Більш повно збагнути сутність поняття “товар” допоможе аналіз матеріалів науково-практичних конференцій (таблиця 1.8).

Проблеми надходження та вибуття товарів в оптовій та роздрібній торгівлі є актуальною темою на науково-практичних конференціях.

Широкі кола бухгалтерів-практиків, вчених-економістів вважали, що із затвердженням національних стандартів бухгалтерського обліку повинен зменшитись податковий тиск на цій ділянці облікових робіт.

На жаль надії не справдились, а навпаки - різниця між податковим обліком і бухгалтерським обліком стала на стільки великою, що це зводить нанівець саму ідею впровадження МСБО в Україні. Не дивлячись на те, що облік і звітність за фінансовими результатами , активами і пасивами дублюються, оскільки підприємства ведуть паралельно як бухгалтерський, так і податковий облік прибутків (збитків) такі показники нереальні. Викривлення прибутку (збитку) спонтанно закладене у методиці облікового забезпечення звітності. Невирішеною залишається проблема державного регулювання цін. Адже ціни на окремі групи товарів значно коливаються, що завдає значного клопоту і продавцям, і бухгалтерам, і споживачам. В критичних випадках держава встановлює граничні ціни, торгівельні підприємства знижуючи ціни зменшують торгівельну націнку (а інколи йде торгівля в збиток), що призводить до низькорентабельної діяльності. Тому проблеми бухгалтерського обліку торговельних операцій є актуальними серед фахівців і потребують вирішення.

1.3. Порівняльна характеристика національних та міжнародних стандартів з обліку товарних запасів

Розробка національних стандартів бухгалтерського обліку ведеться на основі аналогічних міжнародних і, на думку фахівців, національні стандарти не повинні суперечити міжнародним. У зв'язку з цим, у випадку виникнення того абоіншого облікового питання, відповідь на який за якимись причинами в національних П(С)БУзнайти неможливо, бухгалтер повиннийприймати рішення, ґрунтуючись на МСБО[15, с. 211].

Бухгалтерський облік товарів розглядається в П(С)БО 9 „Запаси” та МСБО 2 „Запаси”. В табл.1.9. наведено порівняльну характеристику національних стандартів з міжнародними.

На основі отриманої інформації, можна зробити висновок, що міжнародні та національні стандарти з обліку товарів мають однаковий зміст. На відміну від міжнародних, національні стандарти місять більш розширену класифікацію запасів, що є прийнятним для нашого кругозору. Це дає можливість полегшити розгляд питань обліку запасів і товарів через призму законодавчих, теоретичних, науково-практичних знань.

Слід зазначити, що обов'язковість дотримання стандартних вимог на законодавчому рівні проголошено тільки в нашій країні і навіть призначено міру відповідальності за їх недотримання. стандарти з бухгалтерського обліку в жодній країні не мають юридичної сили. Ні Конгрес США, ні парламент Великобританії, так само, як і органи законодавчої влади інших розвинутих країн, не займаються суто професійними питаннями бухгалтерського обліку. Бухгалтерські стандарти розробляються, затверджуються і запроваджуються на добровільній основі незалежними професійними організаціями, які діють на громадських засадах і, відповідно, фінансуються за рахунок членських внесків учасників та за рахунок інших, але обов'язково власних джерел фінансування[15, с. 219]. Як правило, всі підприємства намагаються узгоджувати свої фінансові звіти з вимогами професіоналів, тому що це зручно.

Висновки до 1-го розділу

Взаємопов`язані торгові і технологічні процеси на торгівельному підприємстві доводять товари у широкому асортименті належної якості до споживачів з найменшими затратами праці й часу.

Торгово-технологічний процес забезпечує обробку товарних потоків, починаючи з надходження товару в магазин і закінчуючи підготовкою їх до продажу. Він включає такі операції, як приймання товарів за кількістю та якістю, зберігання, фасування, пакування, переміщення, розміщення на торгівельному обладнанні.

В економічній літературі поняття „товари” трактується як продукт праці, що виробляється для обміну на основі еквівалентності виробничих витрат (у товарах, що обмінюються має бути однакова кількість праці).

В підручниках з бухгалтерського обліку поняття „товар” розглядається як матеріальні запаси або матеріальні цінності, що придбані та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

У вітчизняних підручниках з бухгалтерського обліку більш повно розкриваються особливості бухгалтерського обліку товарів. Іноземні науковці здебільшого не розглядають питання обліку руху товарів в оптовій та роздрібній торгівлі, порядок документування руху товарів, особливості складського обліку товарів та інвентаризації. Проте ними детально описується методика розрахунку валового прибутку і собівартості реалізованих товарів, визначення розмірів товарних запасів, механізм надання знижок покупцям.

Аналіз періодичних джерел виявив основні проблеми, що турбують науковців і практиків: проблеми визначення первісної вартості товарів, оподаткування торгівельних підприємств, митне оформлення ввезення товарів на територію України, цінова політика торгівельних підприємств.

На основі порівняння національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, можна зробити висновок, що міжнародні та національні стандарти з обліку товарів мають однаковий зміст. На відміну від міжнародних, національні стандарти місять більш розширену класифікацію запасів, що є прийнятним для нашого кругозору. Це дає можливість полегшити розгляд питань обліку товарів через призму законодавчих, теоретичних, науково-практичних знань.

РОЗДІЛ 2. Організація і ведення бухгалтерського обліку товарних запасів на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства„Спецвисотмонтажбуд”

Товариство з обмеженою відповідальністю “Спецвисотмонтажбуд” (далі ТОВ “Спецвисотмонтажбуд”) було засноване в 1999 р. В своєму складі має матеріальні склади для зберігання товарних запасів, а також магазин.

Метою діяльності товариства є отримання прибутку за рахунок підприємницької діяльності.

Предметом діяльності є:

  1. Реалізація будівельних товарів;
  2. Реалізація на основі отриманого прибутку соціальних і економічних потреб працівників, створення безпечних умов праці;
  3. Зовнішньоекономічна діяльність;
  4. Комерційна, посередницька, торгова та інші види господарської діяльності, не заборонені чинним законодавством.
  5. Реконструкція та ремонт.

Товариство зареєстровано 1 грудня 1999 р. виконкомом Вишгородської міської ради народних депутатів та видано свідоцтво про реєстрацію за номером 03782342.

Юридична та фактична адреса товариства “ Спецвисотмонтажбуд” – м. Вишгород, вул. Каскад ГЕС, 17. Місцезнаходження магазину: м. Вишгород, вул. Зелена, 67. Назва магазину - “Будсервіс”.

Підприємство у своїй підприємницькій діяльності керується затвердженими зборами засновників Установчим договором та Статутом, Конституцією України, законодавчими та чинними нормативними актами України.

Обласним статистичним управлінням ТОВ “Спецвисотмонтажбуд” присвоєно ідентифікаційний код - 19855619.

На підставі заяви в Вишгородському АКБ «Укрсоцбанк» відкрито поточний рахунок № 26003280012445.

Для організації торгівлі на підприємстві були підготовлені наступні документи:

  1. асортиментний перелік, затверджений в міській СЕС;
  2. довідка пожежної інспекції про відповідність приміщення протипожежним нормам;
  3. свідоцтво про реєстрацію товарно-касової книги;
  4. свідоцтво про реєстрацію електронного контрольно-касового апарату (ЕККА);
  5. Торговий патент.

Майно Товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі.

ТОВ “ Спецвисотмонтажбуд” має самостійний баланс, поточний рахунок в установах банків, печатку зі своєю назвою.

Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства відраховуються передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні Товариства.

ТОВ “ Спецвисотмонтажбуд” здійснює оперативний, бухгалтерський та податковий облік згідно з новими Національними стандартами бухгалтерського обліку.

На схемі суцільними лініями показані взаємодії безпосереднього підпорядкування, крапками – функціональні взаємозв’язки, що носять непрямий, рекомендаційний характер.

Повноваження установчих зборів і директора товариства визначаються Статутом товариства.

Взаємовідносини між товариством і працівниками регулюються колективним договором.

Матеріально-технічне забезпечення підприємства здійснюється через систему прямих угод.

Основними постачальниками товарів є місцеві промислові та крупні дистриб`ютерські торгові підприємства (табл. 2.3.).

Підприємство реалізує свою продукцію, майно за цінами і тарифами, встановленими самостійно, або на договірних засадах.

Перелік основних виробничих фондів ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” наводиться в табл. 2.2

Чистий дохід підприємства збільшився в 2006 р. порівняно з 2004 р. на 1718,4 тис. грн., або на 23,5%., а порівняно з 2005 р. – на 859,2 тис. грн., або на 10,5%.

Зростання показників продажу забезпечило прибутковість господарської діяльності та збільшення доданої вартості підприємства, а також прибутку з метою оподаткування.

Собівартість реалізованої продукції в 2006 р. в порівнянні з 2004 р. зросла на 1584 тис. грн., або на 28,8 %, а порівняно з 2005 р. - на 1086,2 тис. грн., або на 17,3 %. Як бачимо, зростання собівартості випереджає зростання виручки, тому це негативно відображається на прибутку від реалізації продукції.

Прибуток від реалізації в 2006 р. зріс в порівнянні з 2004 р. на 134,4 тис. грн. , або на 7,4 %, що пов`язано із поступовим зростанням собівартості продукції внаслідок підвищення цін на товари та енергоресурси.

Матеріальні витрати зросли на 21,8 % порівняно з 2004 р. Змінилась і питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції. Так, якщо в 2004 р. частка матеріальних витрат становила 81,8 %, то в 2006 р. – 77,4 %. Зниження питомої ваги матеріальних витрат оцінюється позитивно, оскільки це відбулось внаслідок налагодження системи матеріально-технічного забезпечення , технічного переозброєння підприємства і підвищення оплати праці на підприємстві.

Середньо облікова чисельність працівників майже не змінилась, необхідним стало залучення одного працівника – торгового агента.

Середньорічна вартість основних фондів зросла в 2006 р. в порівнянні з 2004 р. на 969,7 тис. грн., або на 49,2%, що пов’язано із зростанням обсягів виробництва, а саме із впровадженням нових видів послуг (розширенням мережі постачальників та збільшенням асортименту товарної групи).

Оборотні засоби підприємства зросли у 2006 р. порівняно з 2004 р. на 378,8 тис. грн., або на 38 % оскільки зросли виробничі запаси на підприємстві.

В 2006 р. порівняно з 2002 р. продуктивність праці склала 120,4%, матеріаловіддача - 101,4%, фондовіддача 82,8%, оборотність оборотних активів – 93,8%. Приведені дані показують, що якісний рівень використання трудових ресурсів підвищився, а основних і оборотних погіршився.

2.2. Організаційні аспекти бухгалтерського обліку на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”

Організація, ведення бухгалтерського обліку та складання звітності У ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” здійснюється відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та діючими положеннями бухгалтерського обліку. Ведення бухгалтерського обліку покладено на головного бухгалтера підприємства, який підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства.

Головний бухгалтер ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” веде системний облік: наявності і руху власного майна, сировинних ресурсів; господарських операцій всіх видів діяльності, розрахунків з постачальниками за товари і послуги, з покупцями за реалізовані товари, виконані роботи; складає всі види періодичної звітності з захистом її у відповідних інстанціях і вирішує інші питання за вказівками керівництва та запитами структурних підрозділів.

Головний бухгалтер підписує з керівником підприємства документи, які є підставою для приймання і видачі матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахункових, кредитних і фінансових зобов`язань.

Головним бухгалтером підприємства здійснюється формування облікової політики підприємства і затверджується наказом про облікову політику.

Функції бухгалтерії регламентуються посадовими інструкціями, що розроблені головним бухгалтером та призначені для конкретних виконавців.

Посадові інструкції працівників дають змогу:

- встановити для кожного працівника перелік належних до виконання операцій;

- визначити та закріпити обов’язки кожної особи, а також його права та персональну відповідальність;

- контролювати виконання роботи кожного виконавця, оцінити її результати.

Крім того, посадові інструкції розмежовують завдання кожної служби, вносять узгодженість дій різних служб управління даного підприємства, враховують раціональне використання фонду робочого часу. Посадові інструкції розробляються за дорученням керівника підприємства (про що видається відповідний наказ) відділом кадрів. Текст посадових інструкцій затверджується керівником підприємства. Кожен працівник повинен бути ознайомлений з посадовою інструкцією під розписку із зазначенням дати оформлення.

В бухгалтерії здійснюється розподіл облікової роботи за функціональними відділами і за конкретними виконавцями. При функціональній організації структурні підрозділи бухгалтерії створюються за ділянками облікової роботи (Див. Додаток рис.2.1.). В основі цього принципу лежить поділ роботи за однорідністю технічних прийомів. Функціональний розподіл робіт дозволяє мати повне уявлення про хід облікових робіт, наближує до об`єктів, що обліковуються, створює умови для повного та рівномірного завантаження кожного облікового працівника.

Бухгалтерія ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” складається з наступних функціональних груп (табл.2.5.).

На підприємстві запроваджена чітка регламентація діяльності кожного з штатних працівників і всього по підрозділу шляхом розробки Положення про бухгалтерську службу і посадових інструкцій працівників.

У ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” застосовується журнальна форма обліку. Вона ґрунтується на застосуванні журналів і відомостей, де збираються і систематизуються дані первинних документів, необхідні для синтетичного і аналітичного обліку.

Для кожного рахунку у відповідному журналі відображаються суми всіх господарських операцій, що проходять по кредиту цього рахунку, а також номери рахунків, дебет яких змінюється в результаті цієї операції. Всі господарські операції записуються в хронологічному порядку на підставі первинних документів. Також ведуться накопичувальні відомості, в кінці місяця їх підсумкові дані переносять до журналів. В кожному журналі відображаються господарські операції по одному або по декількох взаємопов’язаних синтетичних рахунках Підсумки журналів ордерів переносять до Головної книги, в якій виводяться кінцеві залишки по всіх рахунках, необхідні при складанні балансу за звітний період. Аналітичний облік ведеться за допомогою книг аналітичного обліку (Див. Додаток рис 2.2.).

Дана, форма обліку дозволяє швидко одержувати підсумки та готувати звітні дані. Показники звітності одержуються з даних поточного обліку без додаткових вибірок. Це прискорює обліковий процес, зменшує кількість помилок, внаслідок чого облік стає більш аналітичним і наочним Дозволяє в значній мірі полегшити працю облікового персоналу, знизити їх трудомісткість, підвищити оперативність і достовірність даних бухгалтерського обліку

Проте журнальна форма обліку розрахована на ручну працю і з неї важко перейти на комп’ютеризований облік Тому на підприємстві переважає ручна технологія обробки облікової інформації.

Організація діловодства на підприємстві проводиться згідно з методичними рекомендаціями з практичного використання основних положень державної системи діловодства

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій [18, с. 309].

Керівник підприємства забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, в первинних документах та виконання всіма підрозділами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку документів

Всі документи надаються до бухгалтерії у строки, встановлені керівником підприємства. Документи, які надходять до бухгалтерії, ретельно перевіряються перед рознесенням їх на рахунки бухгалтерського обліку. Після перевірки документи подаються на затвердження керівнику підприємства, а далі підлягають бухгалтерській обробці

Для присвоєння номерів первинним документам ведеться книга реєстрації первинних документів, яка поділена на розділи за кожним видом документів.

Після виконання всіх організаційно-підготовчих процедур бухгалтер приступає безпосередньо до реєстрації даних, які містяться в первинних документах. Послідовність обробки інформації має наступний вигляд (Див. Додаток рис.2.3.).

На первинних документах, що пройшли обробку, ставиться відмітка (дата запису до облікового регістру), яка виключає можливість їх повторного використання.

Шлях, який проходить той чи інший документ, залежить від змісту останнього і визначається графіком документообігу.

Графік документообігу сприяє покращенню усієї роботи на підприємстві, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку.

Графік документообігу розроблено головним бухгалтером ТОВ „Спецвисотмонтажбуд”, затверджений і введений в дію наказом керівника підприємства і є обов`язковим не тільки для облікових, але й для інших працівників, пов`язаних з веденням обліку на підприємстві.

Відповідальність за дотримання графіку документообігу, а також своєчасне і якісне створення документів, своєчасну передачу їх для відображення в бухгалтерському обліку та звітності, достовірність даних, що містяться в документах, несуть особи, які їх створили і підписали.

Контроль за дотриманням графіку документообігу на підприємстві здійснює головний бухгалтер.

Формування облікової політики підприємства здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом керівника. Основна мета облікової політики - забезпечити одержання достовірної інформації про фінансовий і майновий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

Облікова політика ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” висвітлена в наказі про облікову політику.

2.3. Особливості обліку товарних запасів на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”

Відповідно до Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" запаси (в тому числі і товарні)визнаються активами в тому випадку, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та вартість яких можна достовірно визначити. Товари при ньому є матеріальними цінностями, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид) [18, с. 322].

Актуальним стає завдання правильної оцінки товарів при їх придбанні, продажу та відображенні на дату балансу. Згідно з П(С)БО 9придбані (отримані) товари зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю (собівартістю), яка складається з фактичних витрат на придбання товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для продажу.

Формування первісної вартості залежить від того, яким чином товари надійшли на торговельне підприємство. Для цього можна поділити товари на чотири категорії залежно від форм розрахунків з постачальниками:

- товари, вартість яких оплачено грошовими коштами;

- товари, отримані в межах бартерних операцій;

- товари, отримані підприємством безоплатно;

- товари, отримані від засновників як внесок до статутного капіталу.

Такий розподіл необхідний, оскільки кожній категорії відповідає свій порядок формування первісної вартості.

Особливості визначення первісної вартості запасів залежно від джерел надходження наведені в таблиці 2.6.

Транспортні витрати торговельного підприємства включають:

- вартість транспортних послуг за доставку товару сторонніми організаціями;

- витрати підприємства на доставку товару власними силами (власним або орендованим транспортом).

Адміністративні та інші подібні витрати, не пов'язані безпосередньо з придбаннямі доставкою товарів та доведеннямїх до стану, придатного для використання, відносятьсяна витратитого звітного періоду, в якому вони були здійснені (встановлені) (наприклад, відсоткиза користування позиками, витрати на збут та інші).

Товари в обліку відображаються за роздрібними (продажними) цінами або за купівельними цінами. Оцінка за цінами реалізації застосовується при роздрібному продажі з використанням середнього відсотка торгівельної націнки. При оптовому продажу товарів обліковуються за цінами придбання у виробника продукції чи цінами реалізації. Облік товарів, що є власністю підприємства, здійснюється за купівельними цінами. Товари, прийнятті на відповідальне зберігання, обліковуються на позабалансовому рахунку 02 за цінами, поставленими в товаро- супровідних прибуткових документах. Товари, прийняті на комісію, обліковуються за продажними цінами.

Перед бухгалтерським обліком постає завдання розподілу і віднесення витрат, які раніше не включалися у вартість придбаних товарів (наприклад, витрат на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи та ін.) на собівартість по найменуваннях товарів. При цьому ціна продажу при оцінці товарів при їх продажу населенню включає первісну вартість і торгову надбавку (в тому числі ПДВ). Собівартість проданих товарів визначається як, різниця між продажною (роздрібною) вартістю проданих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Розрахунок середнього проценту торгових націнок для визначення такого показника проводиться за методикою, прийнятою в П(С)БО 9 [18, с. 336].

Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на кінець звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

При відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

- нормативних затрат;

- ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку товарів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

На дату балансу товарні запаси оцінюються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації товаріввизначається як різниця між очікуваною ціною реалізації (роздрібною ціною) і очікуваними витратами на реалізацію товарів. До складувитрат на збут в торговельних підприємствах згідно з Положенням 16 "Витрати" включаються витрати на продаж, крім адміністративних, інших операційних та фінансових витрат. Якщо чиста вартість реалізації нижча за собівартість (знецінення запасів внаслідок втрати очікуваної вигоди від їх реалізації - псування, пошкодження, застарілість товарів), підприємство повинно відобразити в обліку витрати від такого знецінення. Згідно з П(С)БО 9 названі витрати відображуються яквитрати звітного періоду. На витрати звітного періоду також відноситься вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, Що не вистачає) товарів. Одночасно сума виявлених нестач та втрат від псування цінностей, до прийняття рішення про конкретних винуватців, відображаються на позабалансових рахунках. З цього моменту виникаєдебіторська заборгованість і доходи звітного періоду на суму, належну до відшкодування [19, с. 467].

Основоположним документом, що слугує підставою для здійснення будь-якої торговельної операції є договір.Він визначає характер угоди (купівля-продаж, консигнація, бартерний контракт тощо), а відповідно і методологію відображення цих операцій в бухгалтерському обліку.

Бухгалтер підприємства візує всі угоди, одночасно здійснюючи перевірку правильності їх складання: повнота викладення умов угоди, які повинні бути конкретизовані в частиш строків виконання зобов'язань; вимоги до якості товару, способу доставки; відповідальність сторін за порушення умов угоди; порядок оформлення виконання зобов'язань, фінансових гарантій, що забезпечують виконання умов угоди.

Не менш важливою є перебірка відповідності змісту угоди видам господарської діяльності, передбачених Статутом підприємства. У випадку порушення цієї умови, угода може бути визнаною недійсною з наслідками, що звідси випливають, з точка зору прав на податковий кредит і включення сум отриманих товарів до валових витрат.

При отриманні запасів безпосередньо від постачальників» доставлених їх транспортом або транспортом сторонньої організації безпосередньо на склад підприємства, складаєтьсятоварно-транспортна накладна.Товарно-транспортними накладними (ТТН) оформлюється відпуск товарів зі складу при централізованій доставці.

Обов'язковим є заповнення всіх реквізитів, які містяться в цьому документі: підстава на відпуск товарів (замовлення тощо) номер автомашини, номер дорожнього листа, прізвище водія і вантажника, через кого відпускається товар, ким і кому відпущений товар, найменування, кількість, ціна і вартість товару. В тих випадках, коли в розділі "Відомості про вантах" ТТН неможливо перерахувати всі назви і характеристики товарів, що перевозяться, до товарного розділу ТТН додатково складається,як невід'ємна її частина, належним чином оформлена спеціалізована форма товарної накладної (сертифікат або інша форма первинного обліку), яка застосовується підприємством для оформлення передачі товарно-матеріальних цінностей.

При незаповнені реквізитів розділів "Навантажувально-розвантажувальні операції”, "Транспортні послуги" ТТН підприємства не мають права віднести до складу валових витрат витрати по - перевезенню,навантаженню і розвантаженню товару.

Накладнапідписується матеріально відповідальною особою, що відпустила товар, агентом або іншим працівником, що прийняв товар до перевезення, а також матеріально відповідальною особою підприємства -отримувача, що прийняла товар (тут же ставиться штамп підприємства - отримувача).

Важливе значення в організації обліку надходження товарів маєправильне документальне оформлення приймання товарів із зазначенням їх кількості. Порядок оформлення приймання залежить від місця приймання товарів (склад постачальника чи торговельне підприємство), виду постачання (в тарі або без тари), способу доставки та інших факторів.

Для одержання товарів безпосередньо на складі постачальника чи станції (пристані) призначення представнику торговельного підприємства видастьсядорученнятипової форми, підписане керівником, головним бухгалтером і завірене печаткою.

Доручення видається на строк, який встановлюється в залежності від можливості отримання і вивезення відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замінює, на підставі якого видане доручення, але не більше, ніж на 10 днів. Особам, які не відзвітувались про використання доручень або ж не повернули невикористане доручення, термін дії якого закінчився, нове доручення не видається. У виданому дорученні наводиться перелік цінностей, які потрібно отримати по ньому (обов'язково з зазначенням назви і кількості, незалежно від того, чи є такі відомості в документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей). Незаповнені рядки доручення необхідно прокреслювати.

Забороняється відпускати цінності у випадках:

- подання доручення, що видане з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами;

- якщо доручення містить виправлення або помарки, що не підтверджені підписами тих же осіб, які його підписали;

- відсутність в дорученні даних паспорту або іншого документу, що засвідчує довірену особу;

- закінчення терміну дії доручення;

- отримання повідомлення підприємства - отримувача цінностей про анулювання доручення.

При постійних зв'язках торговельного підприємства з постачальником виписується довготермінове доручення, але не більше як на 3 місяці із зазначенням посадових осіб, яким надано право на одержання товарів. Доручення реєструються в спеціальному журналі, в якому виділяються графи для розписки про одержання доручення та відмітки про його використання на підставі наданих документів.

Затарені товари на складі постачальника приймаються за кількістю місць без перевірки і підрахунку кількості вмістимого. При цьому ретельно перевіряються кількість місць, вага, стан упаковки, цілісність тари. Матеріально відповідальна особа ставить підпис на товарно-транспортній накладній, чим засвідчує приймання товарів у постачальника і відповідає за збереженість товару.

Відвантаження (відпуск) товарів зі складів оптових баз проводиться матеріально відповідальними особами. Торговий відділ бази повинен виписуватирахунок-фактуруіз зазначенням найменування та кількості товарів, що підлягають відпуску, а також фактично відпущеної кількості товарів. Таким чином, рахунок-фактура є нарядом на відпуск товарів і документом, що підтверджує їх фактичний відпуск по кількості.

Рахунок-фактура як платіжний документ служить підставою платежу та його розміру, виписується у випадку передоплати за товар або за фактично відпущений товар на підставі документів на відпуск, відвантаження або доставку товарів. Рахунок-фактура додається до платіжного доручення або платіжної вимоги-доручення на оплату товару. При відвантаженні товару залізничним або водним транспортом до рахунку-фактури додається також вантажна квитанція, яка підтверджує приймання вантажу на станції (пристані) відправлення для доставки на адресу вантажоодержувача.

Право на податковий кредит виникає у платника податку тільки при наявностіподаткової накладної, що виписана у відповідності до діючого законодавства. Податкова накладна є як обліковим, так і звітним документом. На підставі податкової накладної заповнюється книга обліку придбання товарів підприємствами - платниками ПДВ.

Облік товарів і тари в торговельних підприємствах ведеться на рахунку 28 «Товари» за субрахунками:

281«Товари на складі»,

282«Товари в торгівлі»,

283«Товари на комісії»,

284«Тара під товарами»

285«Торгова націнка».

На субрахунку281 «Товари на складі» ведеться облік наявності і руху товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих складах, базах, овочесховищах, морозильниках та ін.

На субрахунку282 «Товари в торгівлі» ведеться облік наявності і руху товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (універмагах, універсамах, магазинах, у буфетах підприємств громадського харчування та ін.).
Субрахунок 283 «Товари на комісії» призначений для обліку товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, які не передбачають перехід права власності на цей товар до оплати їх вартості.

На субрахунку284 «Тара під товарами» торговельні підприємства ведуть облік наявності і руху порожньої тари під товарами як покупної, так і власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих і господарських потреб (облік якої ведеться на рахункуII «Інші необоротні матеріальні активи» або20 «Виробничі запаси»).

Субрахунок285 «Торгова націнка» торговельні та постачальницько-збутові підприємства використовують у тому випадку, коли облік товарів на субрахунках281 «Товари на складі» або282 «Товари в торгівлі» ведеться за продажними цінами.

На рахунку 28 „Товари” здійснюється облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу.

По дебету субрахунків 281-284 відображається надходження товарів (тари) і збільшення їх вартості, а по кредиту – зменшення товарів.

Субрахунок 285 є контрактивним (пасивним), регулюючим; по кредиту даного субрахунку відображається нарахування торгівельної націнки, по дебету - її списання [19, с. 490].

Аналітичний облік товарів в бухгалтерії здійснюється тільки у вартісному вираженні в розрізі матеріально відповідальних осіб і великих груп товарів.

Аналітичний облік реалізації товарів вроздріб ведеться за місцями їх продажу (відділами, секціями, кіосками тощо) і торговельним підприємством в цілому.

Аналітичний облік товарів ведеться в розрізі товарних груп, за допомогою карток складського обліку, які розміщують в картотеці відповідно до номенклатури цінника. Кожному товару присвоюється коротке числове позначення (номенклатурний номер), яке записують до спеціального реєстру - номенклатури-цінника, де також вказують одиницю виміру та облікову ціну товару.

Кодування номенклатури-цінника здійснюють за змішаною порядково-серійною системою, використовуючи семи і восьмизначні коди. Перші два знаки вказують на синтетичний рахунок, третій - на субрахунок, один або два наступні знаки означають групу, виробничих запасів, решта - знаки, які характеризують виробничі запаси. Інформація, що міститься у номенклатурах-цінниках, належить до умовно-постійної. Її записують на машинних носіях і багаторазово використовують для одержання необхідних вихідних даних.

На кожному документі з руху товарів повинно бути вказано не тільки найменування товару, а й номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під час заповнення прибуткових і видаткових документів та здійснення записів у складському і бухгалтерському обліку товарів.

На підставі залишків на перше число місяця, які виводяться по кожному номенклатурному номеру в картках складського обліку, складаються відомості обліку залишків товарів (сальдові відомості), які використовуються для порівняння даних аналітичного і синтетичного обліку товарів.

Журнал господарських операцій за січень 2005 р. ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” створено на підставі первинних документів.

Інвентаризація товарів і тари на складах торговельного підприємства проводиться для перевірки їх наявності і стану. При цьому виявляється відповідність фактичної наявності товарів і тари залишкам за даними бухгалтерського обліку на момент проведення інвентаризації. Крім забезпечення збереження цінностей і перевірки правильності організації матеріальної відповідальності проведення інвентаризації дозволяє:

  1. перевірити реальність відображення облікових даних по товарах і тарі в балансі;
  2. виявити невикористані товари, товари, що залежалися, застарілі фасони і моделі, а також ті, що частково втратили свої споживчі властивості;
  3. перевірити дотримання лімітів та виявити понаднормативні запаси і ті товарні запаси, що не використовуються;
  4. вивчити товарні запаси по асортименту.

Одночасно з фактичною перевіркою товарів в натурі перевіряється стан і ведення складського господарства, в тому числі правильність організації зберігання і розміщення товарів, при цьому мається на увазі різноманітність фізико-хімічних властивостей багатьох товарів, зокрема таких, що:

- швидко псуються (продукти садівництва, тваринництва, птахівництва тощо);

- легко сприймають вологу (сіль, цукор тощо);

- легко сприймають сторонні запахи (цукор, чай, борошно, крупа тощо);

- володіють специфічними запахами (риба, тютюн тощо);

- зменшуються в вазі (овочі, баштанні, м'ясні тощо);

- легко запалюються тощо.

Для безпосереднього проведення інвентаризації керівником ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” створено постійну інвентаризаційну комісію. Постійна комісія створює робочі інвентаризаційні комісії по кожному відділу, секції, коморі. Персональний склад робочих комісій затверджується наказом керівника підприємства. Якщо інвентаризація проводиться за ініціативою ревізора, то ним же формується склад комісії. До складу робочих комісій входять: представник керівника підприємства, що призначає інвентаризацію (голова комісії), спеціалісти (товарознавці, технологи, економісти, бухгалтери).

Інвентаризація проводиться на підставі наказу керівника. В наказі встановлюється строк початку та закінчення проведення інвентаризації. Наказ реєструється бухгалтером в книзі контролю за виконанням наказів про проведення інвентаризації. Наказ надається робочій комісії перед початком інвентаризації разом з контрольним пломбіром, що видається голові комісії.

Інвентаризація товарів і тари проводиться робочою комісією раптово без попереджень при обов'язковій участі матеріально відповідальних осіб.

Початком інвентаризації для МВО є момент пред'явлення наказу про проведення інвентаризації.

Перед безпосереднім "зняттям залишків" інвентаризаційна комісія оглядає приміщення та переконується в тому, що проникнення до нього є можливим лише через єдиний вхід. Також обов'язковим є отримання від МВО всіх останніх прибуткових і видаткових документів з наступним одержанням розписок про те, що на момент проведення інвентаризації всі документи по оприбуткуванню і витрачанню цінностей передані до бухгалтерії та в складському приміщенні немає неоприбуткованих цінностей і таких, що були раніше списані.

Одержаний звіт перевіряється головою комісії, візується кожний документ, після чого передається до бухгалтерії. Перед "зняттям залишків" призупиняються операції по надходженню і вибуттю товарів.

Інвентаризація товарів і тари проводитися в порядку їх розміщення в приміщенні. Під час її проведення не допускається безладний перехід від одного товару до іншого, оскільки при цьому можна один і той же товар записати двічі або пропустити. Тому товари попередньо розсортуються і навпроти кожної партії вішається ярлик з детальними відомостями щодо якості та кількості.

Для визначення фактичної наявності товарів, затарених в тару, застосовуються такі органолептичні прийоми:

- перерахунок та зважування для контролю ваги, що зазначена на тарі;

- для незатарених товарів (яловичини туші, ковбасні вироби, риба копчена тощо) - зважування;

- для товарів, що зберігаються навалом та вимірюються на вагу (овочі) - обміром з подальшим розрахунком ваги;

- для товарів, що обліковуються у одиницях обсягу (пиломатеріали),- обміром

Всі дії по визначенню фактичної наявності товарів відбуваються за обов'язковою участю всіх членів інвентаризаційної комісії.

При явній недоцільності переважування або перерахунку тих чи інших товарів, наприклад, при надходженні товарів в пронумерованих пачках, ящиках, бочках допускається внесення в описи цих товарів за специфікацією чи маркуванням, які зазначені на тарі. При цьому комісія обов'язково перевіряє окремі місця вказаних цінностей, зазначаючи це в примітці до опису.

Якщо вибірковою перевіркою встановлені відхилення між фактичною наявністю і даними, вказаними в специфікаціях чи маркуванні, то інвентаризаційна комісія проводить повну перевірку наявності цих цінностей.

Дані про фактичні залишки товарів і тари записуються в інвентаризаційні описи (форма № Інв-3) в двох або трьох (при зміні матеріально відповідальних осіб) примірниках. Описи складаються окремі, по кожній матеріально відповідальній особі або за місцем зберігання цінностей.

Один примірник опису заповнює матеріально відповідальна особа, два інших - під копіювальний папір один - з членів комісії. В процесі заповнення описів ведеться взаємна звірка кожної сторінки опису, у випадку помилки (розходження) проводиться перевірка цінностей.

В інвентаризаційних описах вказують прейскурантний номер чи артикул товару, найменування, гатунок, кількість, ціну за одиницю і суму. По вагових товарах в тарі зазначають кількість місць, масу брутто і масу нетто.

Товари, що надійшли під час інвентаризації, матеріально відповідальні особи приймають в присутності інвентаризаційної комісії і заносять в окремий опис „Товари, що надійшли під час інвентаризації”. Товари, продані, оплачені покупцями і підготовлені до відправки, але до початку інвентаризації покупцями не вивезені, заносять до опису "Товари продані до інвентаризації, але не вивезені покупцями".

Підготовлені до відвантаження товари у відповідності з виписаними нарядами, але не оплачені покупцями і не вивезені до інвентаризації, при перевірці включаються до загального інвентаризаційного опису. Вони повинні бути розпакованими і записаними за фактичною наявністю, а не за супровідними документами. Одночасно за підписом голови інвентаризаційної комісії на всіх примірниках документів на відвантаження товарів робиться помітка про те, що ці товари включені до інвентаризаційного опису поряд з власними. Товари, прийняті (здані) на відповідальне зберігання, оформлюються інвентаризаційним описом (форма № Інв-5), а ті, що знаходяться в дорозі, - актом інвентаризації (форма № Інв-6). Якщо інвентаризація проводиться без матеріально відповідальних осіб (бригадира), а також після стихійного лиха, крадіжки та пограбування, то описи підписуються представником місцевого самоуправління, який включається у цих випадках до складу інвентаризаційної комісії [36, с. 185].

Для прискорення інвентаризації товарів на складах і в магазинах доцільно використовувати товарні ярлики, що складаються матеріально відповідальними особами на кожний вид товару. При партіонному обліку замість ярликів застосовуються партіонні (кіпні) картки. В ярликах вказуються найменування, одиниця виміру, показники якісної характеристики товарів (артикул, розмір, ріст. сорт і т.п.), ціна, кількість. Товарні ярлики (кіпні карти) перевіряє голова інвентаризаційної комісії, або за його дорученням, - члени комісії. На ярлику (партіонній карті) проставляють реєстраційний (порядковий) номер. Ярлик (партіонну карту) підписують працівник, що продавав товар, голова інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальна особа.

Для підвищення відповідальності інвентаризаційних комісій за результати і якість своєї роботи на підприємстві проводяться контрольні інвентаризації. Вони дозволяють встановити правильність зарахування в обліку фактичних залишків матеріальних цінностей. Контрольними перевірками охоплюється не менше 10-15 % найменувань найбільш цінних товарів, вказаних в описі, і не менше 10 % загальної кількості фактично перевірених інвентаризацією цінностей.

В залежності від специфіки товарів існують особливості в проведенні інвентаризацій, особливо при встановленні їх фактичної кількості і якості.

Робоча комісія зобов'язана повідомити управлінський орган про результати "зняття залишків" до відкриття складу, магазину тощо.

Інвентаризаційні описи передаються головою інвентаризаційної комісії:

- перший примірник - головному бухгалтеру або бухгалтеру, другий - матеріально відповідальній особі (бригадиру) під розписку на першому примірнику.

Отримавши описи, бухгалтер передає їх працівникам, які здійснюють контроль за цінами (товарознавцям, економістам по цінам). Останні перевіряють ціни та роблять про це відмітку (підпис) на кожній сторінці опису. Потім опис вручається бухгалтеру, який веде облік товарних та інших операцій в магазинах. Бухгалтер проводить докладну перевірку правильності таксування та всіх підрахунків, приведених в інвентаризаційних описах.

Для своєчасного та правильного визначення результатів інвентаризації товарів і тари до моменту її завершення працівники бухгалтерії виконують підготовчу роботу: перевіряють, опрацювати та записати в облікові регістри всі надані матеріально відповідальною особою звіти; забезпечують звірку даних бухгалтерського натурально-вартісного обліку товарів з натуральним (кількісним) складським обліком, оформивши його актом; при оперативно-бухгалтерському (сальдовому) обліку товарів забезпечують складання відомості залишків товарів (сальдової відомості), звіряють дані аналітичного обліку за видами товарів (карті або відомості) зданими синтетичного обліку (журналом-ордером № 5, товарним звітом); при можливості звіряють розрахунки з основними постачальниками.

Виявлені нестачі та лишки, а також позитивні і негативні сумарні різниці знаходять відповідне відображення в бухгалтерському обліку: лишки оприбутковуються, природний убуток товарів списується, нестачі і втрати відносяться на винних осіб і на фінансові результати підприємства.

Для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації про господарські операції, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, призначені облікові регістри - книги, відомості, журнали.

Облікові регістри складаються щомісяця. Облікові регістри підписуються виконавцями та головним бухгалтером.

Формування аналітичних даних здійснюється групуванням однакових за економічним змістом даних первинних документів у відомостях, з яких підсумки переносяться до відповідних журналів.

Аналітичні дані в облікових регістрах узгоджені з даними синтетичного обліку на останнє число місяця.

Господарські операції відображаються в облікових регістрах під час надходження первинних документів або підсумками за місяць залежно від характеру і змісту операцій. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою та змістом.

Підсумкові записи в журналах звіряються з даними первинних документів, які були підставою для записів, та з відомостями.

На документах, дані яких включені до облікових регістрів, зазначають номери відповідних облікових регістрів і порядкові номери записів в них (номер рядка). За документами, дані яких відображені в облікових регістрах загальним підсумком, номер регістру і номер запису вказують на окремому аркуші, який додається до зброшурованих документів.

В облікових регістрах, показники яких переносять в Головну книгу або в інші облікові регістри, роблять відповідну позначку про цеу відповідному рядку регістру.

Головна книга використовується для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності. До Головної книги заносяться із журналів підсумки оборотів з кредиту рахунків.

У Головній книзі відображаються: сальдо на початок і кінець поточного місяця; обороти за поточний місяць за кредитом цього рахунка, які наводяться однією сумою; обороти за поточний місяць за дебетом цього рахунка, які наводяться сумою за кореспондуючими рахунками із журналів.

Головна книга ведеться протягом календарного року. На кожний синтетичний рахунок у Головній книзі відводять окрему сторінку.

Перевірку правильності записів у Головній книзі здійснюють підрахунком суми оборотів і сальдо за усіма рахунками. Суми дебетових і кредитових оборотів, а також сальдо за дебетом і кредитом повинні бути відповідно рівні.

У ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” для перевірки правильності складання облікових регістрів застосовується оборотна відомість за рахунками бухгалтерського обліку, яка складається з даних оборотів на рахунках бухгалтерського обліку Головної книги після занесення до неї оборотів з усіх журналів.

Інформація про господарські операції підприємства-за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів використовується для складання фінансової звітності.

Для обліку витрат діяльності і відображення кредитових оборотів на рахунках обліку запасів, розрахунків з оплати праці, відрахувань на соціальні заходи застосовується Журнал 5 або 5 А і Відомість 5.1 обліку руху запасів. В обох варіантах Журналу є однаковими за змістом і порядком заповнення розділи І (з кредиту рахунків 90,92,93,94,95,96, 97,98,99 в дебет рахунків), II «Витрати з податку на прибуток, витрати фінансової та інвестиційної діяльності, інші витрати» та IV «Аналітичні дані до рахунка 28 «Товари» [36, с. 201].

Розділ І Журналу 5 і Журналу 5 А заповнюється після складання розділів II і III (або III А) цих журналів, окремі дані до яких переносяться із складених журналів 1,2,3,4,6,7 (з розділу III Б журналу 5 А).

Усі витрати по підприємству в цілому незалежно від того, на яких синтетичних рахунках вони обліковуються, відображаються (збираються в розрізі кореспондуючих рахунків) в одному регістрі, В цьому Журналі забезпечується узагальнення всіх витрат на виробництво за елементами і статтями витрат. Для цього з графи «Усього» журналів 1, 2, 3, 4, 6,7 до Журналу 5 переносяться дані про витрати підприємства, які за побудовою журналів відображені у відповідних регістрах.

При опрацюванні первинних облікових документів по заробітній платі і витрачанню матеріальних ресурсів записи в регістрах обліку витрат здійснюються безпосередньо з первинних документів. Нарахована заробітна плата, вибуття товарів, відрахування на соціальні заходи, інші витрати розподіляються за напрямками витрат (по рахунках, субрахунках, статтях тощо) при відображенні даних у Журналі 5. Підприємства, які не застосовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами», у складі Журналу 5 ведуть розділ III «Витрати діяльності».

Дані за рядком 9 «Усього за розділом III» з граф 3-16 Журналу 5 переносяться до Головної книги. Підсумки рядків за графами 3 - 16 і за графами 18-23 (із журналів 1,2,3,4,6,7) наводяться у відповідному рядку графи 24 як фактичні витрати за наведеними напрямами (статтями) витрат операційної і надзвичайної діяльності, а в графі 25 накопичуються такі дані для складання звітності за період з початку року.

У графі 2 по рядках 1.1 - 1.6 розділу III підприємства вказують об'єкти витрат. У графах 3 і 4 цього розділу і розділів III А і III Б підприємства витрачання запасів наводять за сумою їх облікової вартості та сумою розподілених транспортно-заготівельних витрат.

Облік запасів за синтетичними рахунками (або субрахунками) ведеться у Відомості 5.1 за центрами відповідальності (матеріально відповідальними особами, місцями зберігання) та місцями витрат (синтетичними рахунками або субрахунками обліку витрат). У відомості визначаються сума і рівень транспортно-заготівельних витрат (відхилень фактичної собівартості запасів від їх поточної облікової оцінки), а також фактична собівартість витрачених (вибулих) запасів, якщо застосовується метод оцінки вибуття запасів за середньозваженою собівартістю [36, с. 211].

Записи у Відомість 5.1 проводяться на підставі документів (звітів), в яких узагальнені надходження до матеріально відповідальних осіб запасів та їх витрачання, вибуття з відповідних місць зберігання за звітний місяць (або за більш короткий проміжок часу - декада тощо).

У графі 2 видаток показується групуванням за кореспондуючими рахунками (субрахунками, статтями). Суми внутрішнього обороту (надходження, видаток) запасів (від однієї матеріально відповідальної особи до іншої, за місяць виділяються окремими сумами і рівні між собою.

В балансі підприємства вартість товарів відображається в рядку 140 розділу 2 активу “Оборотні активи” за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Дані для заповнення рядка 140 балансу містяться на рахунку 281. Згорнуте сальдо по всім його субрахункам включається в баланс.

2.4. Особливості обліку імпорту товарів

ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” має контакти з іноземними постачальниками товарів. Усна домовленість підтверджена письмовими контрактами. Укладені зовнішньоторгівельні контракти з постачальниками з Росії та Білорусії (ТОВ Будівельно-промислова фірма СТАНДАРТ та ТОВ ПРОФИЛЬ ПЛЮС К).

При переміщенні товарів через кордон України вони проходять митний контроль. Митне оформлення пов’язане з декларуванням - подання заявки встановленої форми з відомостями про мету переміщення товарів через митний кордон України, про митний режим та іншу інформацію, необхідну для митного оформлення та контролю.

Для митного оформлення ввізного товару повідомляється митницю про доставку товару в призначене для нього місце та надаються наступні документи:

- вантажна митна декларація;

- ліцензія, на товари, що її потребують;

- письмовий дозвіл державних органів - для товарів, що належать контролю з боку різних державних органів;

- платіжні документи, що підтверджують сплату мита, податків і зборів за митне оформлена, або документи, що містять гарантії їх сплати у встановленому порядку [18, с. 193].

Зовнішньоторговельна діяльність супроводжується оформленням великої кількості документів.

Право на податковий кредит по імпортованих товарах виникає у платника податку в момент сплати ПДВ митним органам, а запис до книги обліку придбання товарів здійснюється на підставі вантажної митної декларації.

Митна декларація - це заява, в якій містяться відомості про товари, мета їх переміщення через кордон, характер угоди, а також інформація, необхідна для митного контролю і розрахунку митних платежів. Вона є головним документом для оприбуткування товару при його надходженні від іноземного постачальника (по імпорту) [19, с. 194].

Супровідними документами є пакувальні ярлики, карти, специфікації, а по окремих товарах - сертифікати якості, довідки лабораторних аналізів, що характеризують якісний стан товару. Пакувальний ярлик складається на кожне окреме місце (ящик, тюк і т.д.). Один примірник його вкладається в ящик (тюк), а інший - із зазначенням ваги кожного місця, повинен додаватись до рахунку-фактури.

При прийманні товарів від постачальників можуть бути виявлені розбіжності в кількості або якості товару, зазначених в супровідних документах і тих, що фактично надійшли В цьому випадку особливу увагу необхідно приділяти правилам приймання товару і документального оформлення виявлених розбіжностей, які забезпечують можливість відшкодування матеріальної шкоди - нестачі товару, що виникла з вини постачальника або залізниці.

Правила приймання товару залежать від місця їх одержання (на складі одержувача, на залізничній станції або на складі постачальника) та упаковки товару (без упаковки або в упаковці).

Основними принципами приймання товару є:

а) приймання товару на складі постачальника:

- товар в упаковці приймається одержувачем за кількістю місць або за вагою-брутто, перевірка - за кількістю одиниць або вагою повинна бути проведена протягом строків, встановлених держстандартами, технічними-умовами, особливими умовами поставки та іншими нормативними документами;

- незатарений товар приймається за кількістю натуральних одиниць або вагою-нетто;

6) приймання товару на складі одержувача проводиться за кількістю натуральних одиниць або вагою;

в) приймання товару на залізничній станції проводиться у відповідності із залізничною накладною і вантажною квитанцією. При цьому необхідно перевірити цілісність вагону або контейнеру, наявність пломб і ясність відтисків на них. Якщо органи транспортної організації видають вантаж без перевірки ваги, про це повинен бути зроблений запис в залізничній накладній. Приймання товару незатареного в тару проводиться з обов'язковим переважуванням товару, із складанням спеціального документу - відвісу.

Найбільш раціональним способом приймання товарів, що надійшли, є застосування спеціального штампу приймання. Цей штамп ставиться безпосередньо на супровідних товарних документах (рахунках-фактурах, товарно-транспортних накладних тощо) матеріально відповідальними особами, що прийняли цінності в підзвіт. В ньому зазначається дата приймання товару, номер і дата супровідного документу, сума прийнятих товарів і окремо тари, що завіряється підписом матеріально-відповідальної особи.

Виявлені в процесі приймання товарів розбіжності оформлюють відповідними документами у встановленому порядку і у відповідні строки. Основними з таких документів є:

1. Акт про встановлені розбіжності, який складається комісією з обов`язковою участю матеріально відповідальної особи і представника постачальника.

2. Акт про встановлені розбіжності при прийманні імпортних товарів складається комісією у випадку виявлення розбіжностей фактичної кількості товарів з даними товаросупровідних документів. До нього додаються оригінали упаковочних листів, або обумовлюється їх відсутність.

3. Комерційний акт складається при прийманні товару на залізничній станції з обов`язковою участю її представника в день одержання вантажу.

До актів обов`язково додаються супровідні документи, що підтверджують виявлені при прийманні товарі в розбіжності: транспортні документи, пакувальні ярлики, документи, що засвідчує повноваження представника, який брав участь в прийманні товару та інші.

На підставі правильно складених актів і доданих всіх необхідних документів, торгівельне підприємство має право у встановлені строки пред`явити претензії постачальнику.

Вартість товарів, що ввозяться, зазначена в документах постачальника-нерезидента в іноземній валюті. Тому у ТОВ „Мета” виникає необхідність перерахунку вартості товарів, що імпортуються у національну грошову одиницю за курсом НБУ на дату оприбуткування товару.

Зобов`язання щодо сплати ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України виникають у день оформлення ввізної митної декларації, однак сплату даного податку можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя. Векселедержателем є ДПА за місцем реєстрації векселедавця як платника ПДВ. Зобов`язання з погашення податкового векселя не можуть перевищувати 30 днів.

По товарам, які ввозяться (імпортуються) сума ПДВ визначається за формулою:

ПДВ = (Бо * 20) / 100,

де Бо - база оподаткування, до якої включається митна вартість товару, транспортні витрати, мито, акцизний збір, інші види витрат (комісійні, брокерські).

Бухгалтерські записи з придбання імпортних товарів наведено в Журналі реєстрації господарських операцій.

2.5.Особливості управлінського обліку готової продукції (робіт, послуг)

Домінуючі позиції у структурі витрат більшості торгових підприємств незалежно від форми власності займають матеріальні витрати, що посилює увагу менеджерів до управління товарними ресурсами. У ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” не приділяється достатньої уваги створенню спеціальних систем для процесів оптимізації процесів управління матеріальними ресурсами. Між тим, проведені дослідження дозволяють стверджувати, що на підприємстві зростає сума витрат на створення і утримання запасів. В сучасній економіці сформувалася нова галузь знань про управління матеріальнимиресурсами, матеріалопотоком - логістика. Як відомо, логістика - це наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням іншими не матеріальними операціями, які здійснюються в процесі доведення товарів до споживачів.

Управління товарними ресурсами може здійснюватися на рівні центрів відповідальності. Керівникові центру відповідальності можуть бути делеговані права вирішення таких проблем: транспорт і перевезення, управління продажем і замовленнями, обслуговування споживачів, управління складським господарством, контроль товарів та планів продажу, контроль за процесом постачання, створення відповідного йому інформаційного потоку [35, с. 114].

В системі управління товарними ресурсами відіграє не останню роль функція контролю, яка в сучасних умовах змінюється від контролю за збереженням запасівдо підтримки рівнякапіталовкладень в запаси, контролю за ефективністю використання, оптимізації розміру, мінімізації витрат на створення і утримування. Це вимагає значних зусиль у різних функціональних службах підприємства, менеджери яких повинні усвідомлювати, що тільки за певних умов можна досягти ефективного збуту, що прибуток можна збільшити, скоротивши розмір запасів , що при перевищенні обсягу постачання над обсягом реалізації вартість запасів збільшується, що товарно-матеріальні ресурси - це просто активи, оцінені за кількістю і вартістю, а ресурси, на створення яких використані час і праця багатьох працівників підприємства.

У цьому зв'язку важливим є облік і контроль поточних витрат на зберігання запасів, створення і підтримку їх резервного запасу, визначення розміру економічного розміру замовлення з метою відповіді на питання: "Скільки і коли замовляти?".

Для контролю рівня матеріальних запасів можливо застосувати "АВС-аналіз". Деякі автори цей метод називають "контролем запасів за допомогою їх класифікації.

В економічній літературі з логістики, управлінського обліку, контролінгу його суть і можливості описані недостатньо глибоко, а в деяких виданнях взагалі ці питання упущені. Між тим досвід свідчить про ефективність контролю, якщо основну увагу концентрувати на запасах високої вартості, які підлягають 100% інвентаризації, а малоцінні контролюються вибірково.

В основі методу АВС - аналізу лежить вже відоме українським економістам правило (чи закон) В. Парето - 20 / 80. Суть його полягає в тому, що якщо 80 % витрат припадає на 20 % видів товарів, то саме цим видам товарів необхідної приділити увагу в процесі управління усім матеріальним потоком. Для проведення АВС - аналізу необхідно мати якісно побудований аналітичний облік запасів, так як результати аналізу і контролю матеріальних запасів за трьома групами - А,В,С (табл. 2.7.) [19, с. 380].

До групи А мають бути віднесені найбільш вартістномісткі види товарів ( 20 %), тобто ті, які вимагають 80% витрат. За товарами цієї групи найбільш ретельно визначають розміри і час замовлень. Розмір витрат на видачу і оформлення переглядають щоразу при розміщенні нового замовлення і за запасами встановлюють жорсткий контроль.

До групи В відносять товари середньої важливості. У кількісному відношенні вони становлять 15 % загального обсягу витрат. По цій групі визначають економічний розмір замовлення і моменти видачі повторного замовлення. Змінні величини переглядають раз на квартал чи півроку. За ними встановлюється звичайний контроль і передбачають підготовку якісної інформації для своєчасного коригування змін у використанні матеріальних запасів.

До групи С попадають ті товари, сумарна вартість яких складає 5 % всіх витрат підприємства на створення матеріальних запасів. За товарами цієї групи ніяких формальних розрахунків не проводять, повторні поставки здійснюють протягом 1-2 років, перевірка наявності здійснюється один раз на рік.

Отже, для створення сучасної моделі контролю товарних запасів у ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” необхідно виконати наступні процедури. Перш за все скласти перелік товарів із виділенням складових їх первісної вартості та елементів вартості ціна, кількість, сума.

Потім перелік необхідно перегрупувати в порядку зростання вартості товарів.

Дана методика дозволить зосереджувати зусилля лише на тих товарах, від утримання яких очікується найбільша віддача. Концентруючись на суттєвих для управління товарах, вартість яких є найбільшою і за рахунок яких складових – транспортно-заготівельних, посередницьких витрат, заробітної плати, постійних витрат тощо. В подальшому на підприємстві вишукуються можливості впливу на складові елементи, від яких залежать найважливіші витрати, пов`язані із товарними запасами.

Аналіз беззбитковості побудований на основі розподілу витрат на змінні та постійні, а також розрахунку точки беззбитковості, яка визначає критичний обсяг реалізації. Точка беззбитковості - це обсяг реалізації , при якому доходи підприємства дорівнюють його витратам, а прибуток, відповідно дорівнює нулю [22, с. 144].

Точку беззбитковості в сфері торгівлі може бути виражено в грошових одиницях (виручка).

В Журналі реєстрації господарських операцій наведеному в Додатку, здійснено розподіл витрат на постійні і змінні.

Побудуємо функцію витрат. Функція витрат - це математичний опис взаємозв`язку витрат та їх фактора. У спрощеному вигляді функція витрат може бути описана так:

У = а + в*х,

де У - загальні витрати;

а- загальні постійні витрати;

в - змінні витрати на одиницю діяльності;

х - значення фактора витрат.

Стосовно торгівельної діяльності функція витрат має вигляд :

У = а + в,

де в – змінні витрати.

За Журналом господарських операцій складемо відомість розподілу витрат (таблиця 2.8). Як видно з таблиці, постійні

Дохід від реалізації товарів за даними бухгалтерського обліку становив 28227,0 грн., отже, за проведеним аналізом можна зробити висновок, що досліджуване підприємство є збитковим і тому підприємству потрібно прагнути мінімізувати витрати.

2.6. Комп`ютеризація обліку товарів

У ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” облік товарів здійснюється із застосуванням програми „1С: Бухгалтерія 7.7.”

Для організації аналітичного обліку товарів використовуються субконто "ТМЦ" та "Місця збереження", кожному з яких відповідають однойменні довідники.

В довіднику "ТМЦ", який знаходиться в режимі "Конфігуратор" найважливішими його характеристиками, які налагоджуються в "Конфігураторе", є наступні:

1) довідник є трирівневим, про що свідчить значення параметру "Кількість рівнів”;

2) довідник не підпорядкований іншим довідникам, про що свідчить значення параметру "Підлеглий",

3) тип коду - числовий, кодування здійснюється по всьому довіднику;

4) для параметру "Редагувати" встановлено значення "В діалозі", а це свідчить про те, що для введення і редагування елементів передбачено (здеціальну форму діалогу [23, с. 258].

Елементами, реквізитного складу є наступні: "Повн.Назва", „ВидТМЦ", "Артикул", "Валюта_Прод"', (в якій валюті введено ціни продажу), "Ціна_Прод" (відпускна ціна без ПДВ), "Валюта_Прих" (валюта покупки товарів), "Ціна_Прих" (ціна закупки запасів), "Ставка НДС" (ставка ПДВ для запасу - 0 % чи 20 %), "БазОдиница", "Транспорт", "Рахунок Затрат"(рахунок, на якому обліковуються витрати з доставки товарів), "Рахунок" (рахунок, на якому обліковуються товари) тощо. В разі необхідності склад реквізитів довідника можна відкоригувати в бік їх збільшення чи зменшення. Вводити дані до довідника „ТМЦ” потрібно в режимі "1С: Підприємство 7.7", для чого слід виконати наступні дії:

"Довідники" - 'ТМЦ".

Аналогічним чином в режимі "Конфігуратор" можна налагодити довідник "Місця Збереження".

Елементами реквізитного складу цього довідника є: "Тип" (тип місця зберігання - МВО чи склад), "Вид Складу" (роздрібний чи оптовий), "МОЛ" (матеріально відповідальна особа, в підзвіті якої знаходяться товари).

Вводити інформацію в довідник " Місця Збереження" доцільно заздалегідь, оскільки дана інформація використовується при вирішенні багатьох задач різних ділянок обліку.

В режимі "1С: Бухгалтерія 7.7" для введення нових даних в довідник " Місця Збереження" відкривається вікно.

Для введення даних в цей довідник необхідно виконати наступні дії:

"Довідники" - " Місця Збереження". Ввести новий елемент в довідник можна двома способами:

1) через меню

"Дія" - "Новий";

2) за допомогою клавіші Іпsert.

Для автоматизації оприбуткування товарів на підприємство передбачено наступні документи:

„Прихідна накладна"та "Рахунок вхідний".

Заповнення реквізитів екранної форми документу "Прихідна докладна" потрібно починати з реквізитів групи "Вид поставщика", яке може приймати одне з наступних значень: вітчизняний постачальник, іноземний постачальник, підзвітна особа, інше. Це впливає на вибір бухгалтерського рахунку постачальника в додатковій закладці .

Після цього потрібно вказати постачальника із довідника "Контрагенти" або "Співробітники" (якщо реєструється надходження від підзвітної особи), вибрати валюту, в якій буде виписана накладна і курс цієї валюти.

Якщо облік взаєморозрахунків з даним постачальником ведеться в розрізі договорів, і в довіднику "Контрагенти" для нього визначений договір по замовчуванню, останній відобразиться в полі "Замовлення" електронної форми прибуткової накладної. Разом з тим за допомогою кнопки вибору ([ ...]), можна замінити значення цього реквізиту, вибравши в ньому інший документ замовлення з журналу "Відбір замовлення по контрагенту". Крім того, скористувавшись кнопкою [X] можна створити прибуткову накладну першим документом в ланцюгу взаєморозрахунків з клієнтом, тобто документом-замовленням. В цьому випадку в полі замовлення буде відображатися рядок "Без замовлення".

У випадку, коли за товари, що оприбутковуються за цією накладною вже було здійснено передоплату постачальником, прибуткову накладну потрібно вводити в режимі "Ввід на основі" по даному рахунку. При цьому, залежно від того, який документ був замовленням в ланцюгу взаєморозрахунків - угода чи рахунок, його найменування та реквізити будуть відображені в рядку 'Замовлення" електронної форми документу. При введенні прибуткової накладної на основі рахунку автоматично буде заповнена й таблична частина і реквізити шапки.

Далі необхідно вибрати місце зберігання запасів, куди вони будуть оприбутковані. Реквізит "Що приходуємо" також повинен бути заповненим до заповнення табличної частини документа.

Поле "Вид торговлі" дозволяє вказати один з можливих видів оплати за придбані товари для даної накладної. Відмітимо, що документ допускає оплату готівкою лише при встановленій валюті "гривна".

В табличній частині прибуткової накладної зазначаються:

- назва запасів, що оприбутковуються,

- кількість об'єктів, що оприбутковуються,

- одиниця виміру,

- ціна без ПДВ,

- сума без ПДВ,

- сума ПДВ,

- сума з ПДВ,

- загальна сума з ПДВ.

У випадку валютного оприбуткування запасів за іноземну валюту у

табличній частині з'являться стовпчики "Пошлина", "Там.усл", "Акциз"

"Перев вал”, "Перев. грн",також якщо за цієї умови використовується ще й вантажно-митна декларація, в електронній формі з'явиться закладка "ГТД , в групі "Таможня" якої вказуються наступні значення:

- бухгалтерський рахунок взаєморозрахунків з митницею,

- організація-митниця з довідника "Контрагента",

- документ-замовлення, тобто договір з митницею, якщо в даному реквізиті встановлено значення "Без замовлення", то цей документ буде замовленням,

- сума мита без ПДВ,

- сума митних послуг без ПДВ,

- сума акцизу без ПДВ.

В реквізиті "Вид НДС' на закладці "Додаткові" має бути визначено ставку ПДВ для даної накладної. Документ допускає оприбуткування товарів з різними ставками ПДВ (20 %, 0 %, без ПДВ) в одній накладній - для цього існує поле "НДС" в кожному рядку табличної частини.

При проведенні документу формуються проводки, які можна проглянути в журналі операцій. Для цього необхідно, відкривши журнал операцій:

„Журнали” - „Журнали операцій”,

встановити наступну опцію:

„Журнали операцій” - „Дії» - «Показувати проводки».

Документ «Рахунок вхідний» призначений для відображення акцепту рахунку постачальника.

Документ може бути використаний як замовлення при виконанні передоплати за товари, які ще не оприбутковані.

При заповненні цього документу потрібно обов'язково вказати постачальника; валюту, в якій буде виписаний рахунок та курс цієї валюти. Всі інші реквізити даного документу повністю відповідають аналогічним реквізитам прибуткової накладної.

При проведенні документу проводки не формуються. Для перегляду введеного рахунку необхідно виконати такі команди:

„Журнали” - „Рахунок вхідний”.

Документ "Рахунок-фактура" (або просто "Рахунок") призначений для оформлення попередніх домовленостей на продаж товарів покупцям.

При продажу товарів за попередньо виписаним рахунком потрібно виписувати документ "Витратна накладна" на основі даного рахунку (в режимі введення документу підстави) Специфікація "Витратної накладної" в цьому випадку заповнюється автоматично.

При заповненні документу необхідно вказати покупця, обравши його з довідника "Контрагенти", валюту, в якій буде виписаний рахунок та її курс до національної валюти. Після вибору покупця в реквізит "Вид торгівлі" встановиться те значення, яке вказано по замовчуванню для кожного покупця в довіднику. Якщо облік розрахунків ведеться у розрізі договорів, то в полі "Замовлення" електронної форми документу з'явиться найменування та реквізити договору, який визначений в довіднику контрагентів.

В рядку "Термін випл." потрібно ввести дату, за якої виписаний рахунок буде вважатися дійсним.

Вартість знижки та поля, що їй відповідають з'являються в табличній частині документу-тільки в тому випадку, якщо константа "Використовувать скидку" встановлена на значенні "Так".

За допомогою кнопки "Надати скидку" можна розрахувати різні способи розрахунку знижок одним відсотком або сумою для кожного товару окремо, або після закінчення заповнення табличної частини документу можна визначити суму або процент знижки для накладної в цілому (опції "Сума по накладної", "Процент по накладної") .

Заповнення табличної частини документа можна виконувати кількома способами: звичайним введенням по рядках або методом множинного підбору з довідника торів, при допомозі кнопки "Підбір".

В табличній частині документу вводяться наступні дані:

- назва товарів, які відпускаються;

- кількість одиниць товарів, які відвантажуємо;

- одиниця виміру;

- коефіцієнт перерахунку для вибраної одиниці виміру;

- ціна за товар без ПДВ;

- сума ПДВ;

- сума знижки;

- сума без ПДВ і з ПДВ з врахуванням знижки тощо.

В даному документі також можна визначити суму торгівельної знижки (процентом чи сумою по всьому документу або по окремому товару в цьому документі) за допомогою кнопки "Надати скидку >". Для автоматизації заповнення табличної частини документу можна використати кнопку "Підбір".

Облік товарів у роздріб ведеться на рахунку 282 "Товари в торгівлі" за продажними (роздрібними цінами) у сумовому і кількісному вираженні. Аналітичний облік на цьому рахунку ведеться в розрізі субконто "Місця збереження", що має тип довідника " Місця збереження", субконто "ТМЦ", що має тип довідника "ТМЦ" і в розрізі партій товарів.

В типовій конфігурації передбачається, що товари завжди оприбутковуються на оптовий склад, а потім переміщаються в магазин (роздрібний склад) за допомогою документа "Переміщення"'. При цьому формується націнка на переміщувані товари. Облік торгової націнки на товари ведеться на рахунку 285 "Торгова націнка". Аналітичний облік ведеться в розрізі субконто " Місця збереження ", "ТМЦ" і "Партії".

Для відображення факту продажу товару в магазині призначений документ "Роздрібна накладна", а для реєстрації повернень у магазин - документ "Повернення (різниця)" та " Роздрібна накладна".

Переоцінка товарів у роздрібі, іншими словами, зміна торгової націнки, виконується за допомогою документа "Переоцінка ТМЦ".

Документ "Переміщення" призначений для реєстрації в типовій конфігурації факту руху товарів з одного складу на інший, від однієї матеріально відповідальної особи до іншої.

Однак переміщення товарів має свої особливості. Якщо товари, що надійшли, потрібно оприбуткувати на різні склади, прибуткування можна зробити на один склад, а потім перемістити між складами.

Переміщення з одного складу на інший склад відбувається в облікових цінах залежно від обраної партії.

При переміщенні з оптового складу на роздрібний будуть сформовані бухгалтерські проводки по торговельній націнці і ПДВ на суми, обумовлені залежно від облікової ціни товару (обраної партії) і роздрібної ціни товару, зазначеної для нього у відповідному реквізиті довідника "ТМЦ".

При поверненні з магазина на оптовий склад проводки по ПДВ і торговій націнці стосуються, як і звичайна проводка за обліковими цінами.

У реквізитах "Звідки" і "Куди" діалогової форми документа варто визначити ті місця збереження шляхом вибору їх з однойменного довідника, звідки і куди будуть переміщені об'єкти, перераховані в табличній частині документа.

У табличній частині документа вказується наступна інформація:

- найменування об'єкта;

- бухгалтерський рахунок обліку руху товарів, (визначається автоматично за типом об'єкта);

- партія, об'єкт якої буде переміщений;

- найменування об'єкта після переміщення. Зазвичай, при переміщенні товарів реквізити "ТМЦ' і "Стало" містять однакові значення. У випадку пересортування в даному реквізиті вказується нове найменування товару;

- партія для реквізиту "Стало". При звичайному переміщенні товарів між складами даний реквізит не використовується;

- партії на „новий” склад оприбутковуються в точності ті ж, які були списані з списані з "старого" складу;

- кількість об'єктів, що переміщуються [15, с. 418].

У графу "Роздрібна ціна" підставляється роздрібна ціна об'єкта, зазначена для нього у відповідному реквізиті довідника "ТМЦ". Значення цього реквізиту недоступні для редагування і використовується тільки у випадку переміщення товарів з оптового складу в магазин при формуванні проводки по торговельній націнці.

При переміщенні товарів табличну частину документа можна заповнити, скориставшись кнопкою "Підбір".

При оформленні даним документом переміщення товарів можна скористатися кнопкою "Заповнити", що дає можливість заповнити специфікацію документа автоматично, використовуючи інформацію з документів "Переміщення" чи "Прихідна накладна". При виборі опції:

„За прихідними накладними" - «По документахпереміщення»

розкривається список документів визначеного виду. Подвійний натиск кнопки миші на конкретному документі призведе до автоматичного заповнення форми документа відповідними значеннями.

Документ"Роздрібна накладна" призначений для відображення факту продажу товару через роздрібну мережу підприємства, тобто у магазинах.

В типовій конфігурації передбачається, що товар, який відпускається за роздрібною накладною, - повинен зберігатись на складі за роздрібними цінами, з націнкою (формування націнки відбувається при переміщенні товару на роздрібний склад документом "Переміщення"). У документі "Роздрібна накладна" використовується механізм розрахунку сум від ціни з ПДВ.

У реквізиті "Контрагент" необхідно вибрати покупця, за замовчуванням підставляється клієнт із константи "Контрагент за замовчуванням для роздрібних продаж". Реквізит "Магазин" служить для вибору магазина, з якого відпускаються товари, тобто складу, що має ознаку роздрібний. В реквізиті "Каса" вказується, куди надходить готівка за реалізований товар , шляхом вибору з довідника "Рахунки. нашої фірми". В табличній частині документа зазначаються наступні дані:

- найменування товару;

- партія товару;

- кількість проданого товару;

- одиниця виміру;

- коефіцієнт перерахування для обраної одиниці виміру;

- ціна продажу товару з ПДВ;

- підсумкова сума з ПДВ.

На закладці „Додатково” у реквізитах „Субконто - валових доходів» та «Вид НДС» вказується аналітика для формування проводок по валових доходах і ПДВ відповідно.

Висновки до 2-го розділу

В бухгалтерії ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” здійснюється розподіл облікової роботи за функціональними відділами і за конкретними виконавцями. При функціональній організації структурні підрозділи бухгалтерії створюються за ділянками облікової роботи. Функціональний розподіл робіт дозволяє мати повне уявлення про хід облікових робіт, наближує до об`єктів, що обліковуються, створює умови для повного та рівномірного завантаження кожного облікового працівника.

У ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” застосовується журнальна форма обліку. Вона ґрунтується на застосуванні журналів і відомостей, де збираються і систематизуються дані первинних документів, необхідні для синтетичного і аналітичного обліку.

Бухгалтерський облік торгівельної діяльності має свої особливості в порівняні з обліком інших видів діяльності.

На сьогоднішній день підприємства сфери торгівлі та послуг повинні або вести два окремих обліки вибуття товарів (податковий - по методу ФІФО, бухгалтерський - по методу ціни продажу), або і в податковому і в бухгалтерському обліку застосовувати метод ФІФО.

Для більшості бухгалтерів найближчим є оцінка вибуття товарів за цінами продажу, адже під цією назвою приховано звичний для торгівельної діяльності метод розрахунку середнього відсотка торгівельної націнки.

РОЗДІЛ 3. Організація аналізу і контролю товарних запасів на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”

3.1. Аналіз ефективності використання товарних запасів і оцінка фінансового с тану підприємства ТОВ “Спецвисотмонтажбуд”

Предметом економічного аналізу торговельної діяльності є система товарного обороту в цілому, його науково - обгрунтоване структурування по каналах реалізації і сегментам попиту, вимір динаміки, установлення зв'язку між показниками макро- і мікрорівня, а також оцінка фінансово-економічного стану торговельних підприємств.

Простан торговельного підприємства можна мати достатню кількість показників: дані про товарообіг, валовий дохід (сумарна торговельна націнка), прибуток, дебіторська заборгованість, мати уявлення, - чи стійкий його фінансово-економічний стан, чи є ознаки наближення банкрутства або їх немає.

Про проведенні економічного аналізу торгівельної діяльності підприємства широко використовуються дані бухгалтерської (фінансової) звітності:

- баланс (Ф1);

- звіт про фінансові результати (Ф2);

- звіт про рух грошових коштів (Ф3);

- звіт про власний капітал (Ф4);

- примітки до звітів;

а також первинні документи та облікові регістри з обліку товарів [19, с. 433].

Проаналізуємо структуру та динаміку товарообігу ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” (табл. 3.1.).

На основі даних табл. 3.1. побудуємо діаграму динаміки (рис.3.1.) та структури (Див. Додаток рис.3.2.) товарообігу ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” в 2004-2006 рр.

З таблиці 3.1. видно, що обсяг реалізації товарів по роках збільшується, за період 2004-2006 рр. він збільшився на 1718,4 тис. грн., або на 23,5 %.

Стосовно структури товарообігу, можна зробити висновок, що питома вага будівельних товарів в загальному обсязі товарообігу по роках збільшується. Так, в 2004 р. будівельні товари становили 66,4%, а в 2006 р. – 76,0% загального товарообігу. Перехід підприємства на будівельну групу товарів можна оцінити позитивно, оскільки будівельні товари мають вищий рівень оборотності, що сприятиме вивільненню грошових коштів з обороту.

Обсяг товарообігу знаходиться в безпосередній залежності від його забезпечення товарними ресурсами, тобто залишків товарів на початок періоду, надходження товарів,їхньогоіншого вибуття (наприклад, природний збиток, псування, розкрадання й ін.) і залишків товарів на кінець періоду. Для аналізу взаємозв'язку окремих елементів товарного балансу складемо таблицю (табл.3.2.).

Приведені в табл.3.2. дані показують, що підприємство було забезпечено товарними ресурсами, що дозволяли не тільки виконати, але і перевиконати план товарообігу на 4,2 тис. грн. Цьому сприяло збільшення надходження товарів на 5,4 тис. грн. і збільшення товарних запасів на кінець звітного періоду на 10,8 тис. грн. (за винятком надпланових утрат - 1,2 тис. грн.).

Виконання плану товарообігу залежить також від стану товарних запасів. Створення надмірних товарних запасів у порівнянні з нормативом, уповільнення товарооборотністі часто є результатом невиконання плану товарообігу. Прискорення товарооборотності і скорочення товарних запасів сприяють виконанню плану товарообороту. Тому контроль за станом товарних запасів має велике значення для підприємства.

Товарні запаси плануються в абсолютній сумі й у днях обороту. В основі планування лежить норма запасів у днях або норма товарооборотністі. Норматив товарооборотністі показує середній час, протягом якого реалізуються товари, тобто час, протягом якого товари знаходяться в сфері обертання.

Товарні запаси в абсолютній сумі за планом визначаються множенням суми одноденного товарообігу за планом на норматив товарних запасів у днях. Одноденний оборот із продажу товарів обчислюється поділом планового товарообігу на середню кількість днів у кварталі (90 днів)або року (360 днів). Аналіз стану товарних запасів повинен показати, чи відповідають фактичні запаси і швидкістьїх обороту нормативам, і визначити причини відхилень [19, с. 442].

Аналіз стану товарних запасів доповнимо аналізом товарооборотності. Товарооборотність, як указувалося вище, характеризує швидкість обороту товарних запасів за визначений звітний період - квартал, рік. Чим коротше термін реалізації, тобточим менше товарні запаси знаходяться в торговельному підприємстві, тим швидше товарооборотність, і навпаки. Наявність менших за розміром, але більш рухливих товарних запасів означає, що менша сума наявних засобів підприємства знаходиться в запасах. Нагромадження великих товарних запасів приводить до заморожування оборотних коштів, зниженнюїхньої оборотності.

Товарооборотність в днях визначається множенням середнього товарного залишку на тривалість аналізованого періоду і розподілом на товарообіг. З даних табл. 5.2. видно, що при збільшенні обсягу реалізації в порівнянні з 2005 р. на 859,2 тис. грн. підприємство „Спецвисотмонтажбуд” домоглося збільшення середньорічних товарних залишків на 101,9 тис. грн. Товарооборотність уповільнилась майже на 2 дні.

Економічнимефектом прискорення (або уповільнення) товарооборотності є відносне вивільнення з обороту засобів (або додаткове залучення в нього, як в нашому випадку). За допомогою факторного аналізу об визначимо суму оборотних засобів, що були додатково залучені внаслідок уповільнення товарооборотністі. Для цього число днів уповільнення помножимо на фактичний обсяг товарообороту і розділимо на 360 (одноденний оборот)[19, с. 450].

В нашому випадку товарооборотність уповільнилась на 1,68 дні, що сприяло додатковому залученню в оборот 42,1 тис. грн. (1,68*9026,4/360).

На заморожування оборотних коштів в результаті уповільнення товарооборотності впливають два фактори:зміна середніх товарних залишків і зміна товарообігу.

В нашому випадку вплив кожного з цих факторів становить:

1) зміна (збільшення) середньорічних товарних залишків:

670,55 – 568,65 = 101,9 тис. грн.;

2) зміна (збільшення) товарообігу;

42,1- 101,9 = - 59,8 тис. грн.

Разом : 42,1 тис. грн.

Таким чином, збільшення середньорічних товарних запасів на 101,9 тис. грн. обумовило додаткове залучення в оборот засобів на цю суму; збільшення товарообігу на 859,2 тис. грн. сприяло вивільненню засобів з обороту на суму 59,8 тис. грн., У результаті дії обох факторів на торговельному підприємстві було додатково залучено в оборот засобів на суму 2,1 тис. грн.

Фінансова стійкість підприємства може бути визначена на основі вивчення співвідношень між статтями активу і пасиву балансу.

Показники балансу підприємства дослідимо шляхом горизонтального і вертикального аналізу (таблиця 3.3. і 3.4.).

Розглядаючи показники, узагальнені в таблиці 3.3. і 3.4., можна відзначити, що загальна вартість майна підприємства збільшилась за 2004-2006 рр. на 1077 тис. грн. , або на 36,9%. Приріст вартості майна здійснювався нерівномірно. Якщо необоротні активи в оцінці по залишковій вартості зросли на 40,3%, то оборотні активи - на 31,8%.

Приріст вартості активів здійснювався за рахунок власного капіталу (75% приросту) і залученого капіталу (25%). Зменшення частки власного капіталу з 80,8% у 2004 р. до 79,2% в 2006 р. свідчить про тенденцію збільшення частки залученого капіталу в господарську діяльність підприємства.

З даних таблиці 3.3. видно, що на підприємстві збільшилась питома вага найменш ліквідного (постійного) майна. Якщо взяти реальні активи, що характеризують виробничу потужність підприємства, тобто основні засоби, виробничі запаси і незавершене виробництво, то в 2004 р. вони становили 70,2% усіх активах. В 2006 р. реальні активи збільшились і становили 76,4% всіх активів. Така тенденція сприятлива, вказує на збільшення виробничих можливостей підприємства. Залишкова вартість основних засобів підприємства за балансом збільшилась на 785,2 тис.грн. за рахунок вартості об`єктів, введених в експлуатацію і в результаті капітальних вкладень.

Одночасно залишкова вартість основних засобів зменшилась на суму нарахованого зносу.

Наявність довгострокових фінансових вкладень вказує на інвестиційну спрямованість підприємства.

На підприємстві відбулись зміни в структурі оборотних активів. Так, в 2006р. порівняно з 2004р. матеріальні оборотні активи зросли на 247,9 тис.грн., а їх частка в загальній сумі майна - на 0,5 пункти. Якщо порівняти з 2005р., то бачимо зростання вартості матеріальних активів на 79,7 тис.грн. а їх питома вага зменшилась на 0,2 пункти.

Основна частина приросту припадає на запаси, готову продукцію і товари, які, як показує баланс, збільшились в 2006р. проти 2004р. відповідно на 221,7 тис.грн.., 23,0 і 3,8 тис.грн. Такі зміни обґрунтовані за умови зростання обсягів господарської діяльності, як це спостерігається на досліджуваному підприємстві. На підприємстві відбулось зменшення оборотних активів внаслідок зменшення дебіторської заборгованості. Частка грошових коштів в загальному розмірі активів збільшилась з 1,2% до 1,6%. Цей факт позитивно характеризує підприємство і покращує його можливості нормальної підприємницької діяльності в сфері здійснення розрахунків з постачальниками. Разом з тим, відбулось збільшення найменш ліквідних оборотних активів - виробничих запасів. З фінансової точки зору в цілому на підприємстві відбувається зміна структури оборотних активів у бік значного зменшення їх ліквідності.

Таким чином, можна зробити висновок, що зміни, які відбулись в складі структури майна, показують, що в цілому підприємство розвивається інтенсивно, збільшується його забезпеченість основними засобами і оборотними активами.

Аналіз зобов`язань підприємства (таблиця 3.4.), показує, що збільшення майна підприємства в 2006р. порівняно з 2004р. відбулось за рахунок приросту 807,5 тис.грн., або на 34,2% власних джерел його утворення. Порівняно з 2005р. власний капітал підприємства у 2006р. збільшився на 449,1 тис.грн., або 16,5%. Слід відзначити, що частка позикових коштів в покритті майна підприємства збільшилась з 19,2% до 20,8 %. Найбільшу частку у формуванні майна підприємства серед власних джерел в 2006р. займає інший додатковий капітал (52,3%) та нерозподілений прибуток (39,4%). Інші види капіталу в аналітичному розрізі становлять незначну частку. Залучені джерела майна підприємства за рахунок кредиторської заборгованості збільшились в 2006р. порівняно з 2000 р. на 47,9%, а в структурі пасиву балансу на 1,6 пункти.

Проаналізуємо, за рахунок чого це відбулось. Підприємство збільшило заборгованість за всіма видами поточних зобов`язань. Особливо відмічається збільшення зобов`язань підприємства по заборгованості перед бюджетом (35,5 тис.грн., або 13,7 раз, іншими кредиторами (58,2 тис.грн.. або 1,6 раз) та з одержаних авансів (732 тис.грн., або 89,4 %). Ріст цієї заборгованості невиправданий і є результатом порушення фінансової дисципліни. Подальше зростання поточних зобов`язань підприємства може привести до загрози банкрутства підприємства.

Таким чином, попередній огляд фінансової звітності підприємства не виявив “хворих” статей: має місце зростання власного капіталу, не спостерігається стрімких змін по окремим статтям, дебіторська заборгованість знаходиться у рівновазі з кредиторською.

Коефіцієнти ліквідності визначаються відношенням величини ліквідного майна, тобто засобів, які можуть бути використані для оплати боргів до поточних зобов`язань. В залежності від того, якими платіжними засобами (активами) підприємство має можливість здійснити оплату своїх зобов`язань, розраховують три рівні платоспроможності. (таблиця 3.5.)

Загальний коефіцієнт покриття визначається співвідношенням усіх поточних активів до поточних зобов`язань і характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів. Критичне значення коефіцієнта покриття більше 1. На досліджуваному підприємстві цей показник перевищує норматив, але існує тенденція його зниження.

Коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює частці від ділення оборотних активів в частині грошових коштів і коштів в розрахунках на суму поточних зобов`язань підприємства. Теоретично виправдана оцінка цього коефіцієнта знаходиться в межах 0,5-1,0. Розраховані показники свідчать про задовільний стан платоспроможності підприємства, проте по цьому коефіцієнту також спостерігається тенденція його зменшення.

Оборотні активи в грошах готові до платежу негайно, тому відношенням їх до поточних зобов`язань підприємства знаходиться коефіцієнт абсолютної ліквідності. Теоретично достатнє його значення згідно з визначеними нормативами – 0,2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності в 2006р. порівняно з 2004р. покращився і становив 0,09, або збільшився на 0,02 пункти. В порівнянні з 2005р. даний коефіцієнт зменшився на 0,02 пункти. Отже на кінець 2006р. 9% поточних зобов`язань підприємство може негайно погасити. Коефіцієнт абсолютної ліквідності знаходиться в межах значно менших ніж нормативне значення. Це свідчить про втрату платоспроможності.

Зменшення питомої ваги оборотних активів у структурі активів свідчить про зменшення виробничого потенціалу підприємства.

Збільшення питомої ваги виробничих запасів у поточних активах пояснюється прагненням керівництва підприємства за рахунок вкладень у виробничі запаси захистити грошові активи від знецінення під впливом інфляційних процесів.

Таким чином, досліджуване підприємство має достатній рівень платоспроможності. Низький рівень коефіцієнта абсолютної ліквідності пояснюється обраною фінансовою стратегією керівництва: вкладати грошові кошти у виробничі запаси для того, щоб вони працювали в обороті і приносили прибуток.

Фінансова стійкість - це стан активів підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність. Вона залежить від структури зобов`язань підприємства і характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу [19, с. 481].

Розглянемо наступні коефіцієнти, які можна використати для аналізу фінансової стійкості підприємства: коефіцієнт концентрації власного капіталу, коефіцієнт концентрації позикового капіталу, співвідношення позикового і власного капіталу, коефіцієнт забезпеченості за кредитами (таблиця 3.6.).

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії) визначає частку коштів власників підприємств в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Практикою встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення коефіцієнта автономії складає 0,5. Дані розрахунків (таблиця 3.6.) свідчать, фінансове становище підприємства дещо погіршилось, оскільки коефіцієнт автономії зменшився порівняно з 2004р. на 0,02 пункти. , а порівняно з 2005р. – на 0,03 пункти. Водночас значення цього коефіцієнта вище від критичних оцінок, які прийняті в світовій практиці. На кінець 2006р. 79% майна підприємства покривалось за рахунок власного капіталу, а отже, фінансування господарської діяльності за рахунок залучених коштів здійснюється в допустимих межах.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу – це частка від ділення власних оборотних активів на всю суму власного капіталу. він свідчить про ступінь мобільності використання власних коштів підприємства. Його нормативне значення становить 0,3. За даними таблиці, коефіцієнт маневреності в 2004р. становить 0,27, в 2005р. – 0,25, а в 2006– 0,23. Розрахунки показують, що коефіцієнт маневреності власного капіталу зменшився за досліджуваний період на 0,04, а його розмір нижчий за теоретичний рівень (0,3). Це свідчить, що підприємство відвертає власні кошти з активного обороту на покриття дебіторської заборгованості та в незавершені капітальні вкладення.

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу обчислюється шляхом ділення власного капіталу на залучений капітал. Нормативне значення коефіцієнта має бути більшим 1. Даний коефіцієнт на досліджуваному підприємстві має тенденцію до зростання, тобто залежність підприємства від залучених коштів дещо збільшилась. Якщо в 2004 р. на 1 грн. власних коштів підприємство залучало 24 коп. позикових, в 2005 р. – 23 коп. , а на кінець 2006 р. – 26 коп.

Коефіцієнт фінансової стабільності характеризує співвідношення власних і позикових коштів та обчислюється шляхом ділення власного капіталу на залучений капітал. Динаміка коефіцієнта стабільності підприємства свідчить про незначне погіршення фінансового стану підприємства, цей коефіцієнт в 3,81 рази перевищує його можливе нормативне значення (1).

В цілому підприємство для здійснення господарської діяльності використовує невелику частку залученого капіталу. Проте зростання боргів може підвищити ризик підприємства щодо спроможності розплатитись із своїми кредиторами.

3.2. Шляхи удосконалення обліку, аналізу і контролю

За результатами аналізу товарообротності з`ясовано, що середній час, протягом якого товари знаходяться на підприємстві в 2006р. збільшився на 2 дні і становив 27 днів, що для підприємства торгівлі є не вигідним. Оборотність товарів характеризує якість управління комерційними процесами, положення справ з товарною масою і товарними запасами.

Тому на підприємстві значну увагу необхідно приділити управлінню товарними запасами.

В першу чергу, необхідно обґрунтовано визначити величину товарних запасів, які необхідно мати на підприємстві.

Існує декілька способів.

  1. Як відношення товарного запасу на певну дату до обсягу реалізації на ту ж дату за деякий попередній період.
  2. Як число тижнів торгівлі, на яке вистачить даного запасу. Початковими даними служить відома (або намічена) товарооборотість.

3. З урахуванням пропорційності коливань рівня запасів коливанням об'єму реалізації.

Цей підхід засновується на принципі, згідно з яким відхилення фактичного запасу від середнього завжди повинні бути вдвічі меншими (становити 50%), ніж відхилення об'єму реалізації від середньомісячного.

Торгівельному підприємству потрібно оцінити (можливо, і випробувати) різні методи і обрати той,який більше всього підходить саме для нього. Найкращим, природно, потрібно вважатитакий метод,при якому споживачі будуть задоволені роботою підприємства;не виявиться випадків відсутності товарів, що запитуються покупцями, рівень товарних запасів оптимальний; товарооборотність прийнятна.

По-друге, облік товарних запасів повинен бути налагоджений і в фізичному вираженні - в штуках, одиницях, масі, упаковках. Необхідно також уміти управляти цими «фізичними» запасами. Оскільки споживач купує упаковки, штуки, масу і об'єми, запас повинен бути так збалансований, щоб споживач міг придбати потрібні йому товари в зручному вигляді (розфасуванні, упаковці і т.д.). Урахування фізичного руху товарів, збирання інформації про продаж конкретних найменувань товарів є значно складнішим, ніж отримання даних у вартісних показниках. Між тим управлінцям просто необхідно знати, які марки, фасовка, забарвлення користуються попитом, а які ні. У невеликих магазинах збір подібних даних не складає проблеми, але на великих роздрібних підприємствах і оптових базах з їх надзвичайно широким асортиментом і величезною товарною масою необхідно передбачати спеціальні - іноді вельми складні - системи збору такої інформації.

Надзвичайно важливий і вартісний облік, він ні в якій мірі не може бути замінений обліком в фізичному вираженні - надзвичайно ефективним інструментом. Обидва види обліку дають можливість:

- виявити, які саме найменування товару, товарні групи і цілі категорії товару користуються найбільшим попитом. Це дозволяє ухвалювати обґрунтовані рішення про замовлення додаткових партій товару або, навпаки, про виключення товару з асортименту;

- оптимізувати вкладення капіталу в товарні запаси. Наслідком дуже великих запасів є зменшення товарооборотності, оборотності капіталуізменшення прибутку. Крім того, це підвищує і витрати обігу, оскільки зберігання товарів вимагає певних витрат;

- підвищити обґрунтованість рішень, що приймаються відносно закупівлі товарів. Знаючи, які товари підприємство має в своєму розпорядженні в даний час, і володіючи інформацією про темпи реалізації різних найменувань і різновидів товарів, про попит на них, управлінці мають базу, на якій можуть засновувати свої рішення відносно оптимізації асортименту.

Контроль за фізичним рухом товару побудований на тих же основах, що і за рухом товару у вартісному вираженні. Він передбачає наявність списку або переліку всіх товарів, що входять в асортимент підприємства.

У списку (а це, по суті, не що інше, як документаційна модель асортименту) приводяться необхідні об'єми запасів за кожною позицією і товарною групою, граничний рівень (при зменшенні запасу до цього рівня необхідно замовляти товар для поповнення запасу), терміни постачання, темпи реалізації та інші відомості.

ЕОМ надає неоціниму допомогу в управлінні товарними запасами як в окремих підприємствах, так і в масштабі всієї торгової фірми. Наприклад, в магазинах спеціалізовані контрольно-касові машини видають магнітні стрічки, а також інші носії інформації, наяких записана інформація про номер товарного відділу, суму, вид і різновид товару і т.д. По закінченні торгового дня через ряд проміжних пристроїв інформація зцих магнітних стрічок вводиться в ЕОМ; в машину вводиться також інформація з інших носіїв, з яких вона прочитується скануючими пристроями або читаючими автоматами. До ранку наступного дня керівники торгівлі отримують короткі довідки про підсумки продажу за попередній день, а потім і докладні звіти по товарних відділах, секціях і закупниках. Періодично (звичайно щотижня) ЕОМ видає аналітичний звіт, в якому об'єм реалізації зіставлений з наявними товарними запасами. Подібні аналітичні звіти машина може видавати і по разовим запитам. Вводячи в ЕОМ кодові номери окремих найменувань товарів, можна отримати докладні дані про рух їх запасів і динаміку реалізації. ЕОМ контролює їх рух і навіть видає попередження про необхідність зняття товару з продажу, або, навпаки, замовлення додаткової партії. Деякі торгові фірми експериментують навіть в такому напрямі: привласнюють кодові номери окремим споживачам, оптовим покупцям, і після певного часу ЕОМ вилає аналіз купівельних звичок і структури споживання. У деяких АСУ ЕОМ друкує замовлення на постачання товарів. Машинним способом успішно складаються прогнози реалізації на майбутній період.

Висновки до 3-го розділу

Аналіз динаміки та структури товарообігу ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” виявив, що обсяг реалізації товарів по роках збільшується, за період 2004-2006рр. він збільшився на 1718,4 тис.грн., або на 23,5 %.

Стосовно структури товарообігу, зроблено висновок, що питома вага будівельних товарів в загальному обсязі товарообігу по роках збільшується. Перехід підприємства на будівельну групу товарів можна оцінити позитивно, оскільки будівельні товари мають вищий рівень оборотності, що сприятиме вивільненню грошових коштів з обороту.

Аналіз забезпеченості ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” товарними запасами в 2006 р. показав, що підприємство було забезпечено товарними ресурсами, що дозволяли не тільки виконати, але і перевиконати план товарообігу на 4,2 тис. грн.

Аналіз товарооборотністі виявив, що при збільшенні обсягу реалізації в порівнянні з 2005 р. на 859,2 тис. грн. підприємство „Спецвисотмонтажбуд” домоглося збільшення середньорічних товарних залишків на 101,9 тис. грн. Товарооборотність уповільнилась майже на 2 дні, що сприяло додатковому залученню в оборот 42,1 тис. грн.

РОЗДІЛ 4. Організація аудиту на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”

4.1. Сутність аудиту, його цілі та завдання

Економічна наука дає багато визначень аудиту. Наведемо деякі з них: аудит - це процес, під час якого компетентна, незалежна особа збирає й оцінює свідчення про кількісну інформацію, яка стосується конкретного економічного суб'єкта, з метою встановлення і відображення у звіті ступеня відповідності цієї кількісної інформації встановленим критеріям.

Існує і таке визначення: аудит - це незалежна експертиза фінансових звітів та іншої інформації про господарсько-фінансову діяльність суб'єкта господарювання з метою формування висновків про його реальний фінансовий стан.

Це визначення суттєво відрізняється від визначення аудиту згідно з Законом України "Про аудиторську діяльність". За законом, аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Сутність аудиту полягає у перевірці бухгалтерської звітності, обліку, первинних бухгалтерських документів та іншої інформації, що стосується фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах і відповідність вимогам законів України та національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку або іншим правилам згідно з вимогами її користувачів.

Аудит - це вид підприємницької діяльності аудиторів або аудиторських фірм, які покликані захищати інтереси власників, інвесторів, держави.

Відомий автор книги "Основи аудиту" Р. Адамс дав класичне визначення суті аудиту, за яким аудит - це процес, за допомогою якого компетентний незалежний працівник нагромаджує й оцінює свідчення про інформацію, яка піддається кількісній оцінці і стосується специфічної господарської системи, з тим щоб визначити і виразити у своєму висновку ступінь відповідності цієї інформації установленим стандартам[15, с.29].

За характером виконуваної аудиторської роботи виділяють три типи аудиту:

- Операційний аудит.

- Аудит на дотримання нормативних вимог.

- Аудит фінансової звітності.

Операційний аудит - це перевірка будь-яких існуючих на підприємстві, в організації процедур і методів з метою оцінки їх ефективності. Результатом проведення операційного аудиту стають рекомендації керівництву щодо шляхів підвищення ефективності роботи організації.

Метою аудиту на додержання нормативних вимог є визначення, чи дотримується організація, аудит якої проводиться, процедур і правил, установлених для неї.

Аудит на дотримання нормативних вимог, що проводиться для організацій, які ведуть комерційну діяльність, передбачає, зокрема, таке:

- визначення, чи дотримуються працівники бухгалтерського відділу компанії установлених для них керівництвом процедур ведення бухгалтерського обліку;

- перевірку ставок заробітної плати, з метою визначити, чи дотримуються при нарахуванні заробітної плати встановлених законодавством мінімальних ставок заробітної плати;

- перевірку дотримання компанією умов договорів із позичальниками та ін.

В окремих підрозділах складність проведення аудиту на дотримання нормативних вимог значно зростає, оскільки їх діяльність регулюється великою кількістю нормативних актів.

Аудит фінансової звітності проводиться, з тим щоб визначити, чи дотримано під час складання фінансової звітності в цілому спеціально встановлених критеріїв. Цими критеріями звичайно є загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку.

Проводячи аудит фінансової звітності, з самого початку припускають, що ця звітність буде використовуватись різними групами людей і для різних цілей.

Зокрема, користувачами фінансової звітності можуть бути:

- кредитори або потенційні кредитори, які використовують фінансову звітність, щоб оцінити ризик, пов'язаний із кредитуванням даного підприємства;

- фінансові аналітики або потенційні інвестори, які оцінюють доцільність інвестування у підприємство;

- банки або спеціальні рейтингові агентства, яких цікавить фінансовий стан підприємства. Працівники даного підприємства, яких цікавить можливість збільшення заробітної плати і стабільність роботи;

- урядові структури, які використовують фінансову звітність для законодавчих чи статистичних цілей [15, с.41].

За організаційно-процесуальними ознаками аудит поділяють на регламентований, договірний, внутрішній, однопредметний, багатопредметний і комплексний, за функціями - запобіжний, предметний, ретроспективний і стратегічний та ін. Розрізняють також аудит зовнішній і внутрішній.

Внутрішній аудит визначають як незалежну діяльність в організації (на підприємстві) з перевірки й оцінки роботи цієї організації в її інтересах. Внутрішні аудитори вивчають господарські операції з метою надання рекомендацій щодо економного й ефективного використання ресурсів, досягнення найкращого кінцевого результату і вироблення політики компанії. Аудит повинен допомагати керівникам у виконані їхніх функцій і сприяти збільшенню прибутковості підприємства.

Для досягнення цілей, які ставить перед собою аудит, спочатку необхідно визначитись, у достовірності яких саме тверджень аудиторам потрібно пересвідчитися.

Твердження керівництва тісно пов'язані з загальноприйнятими принципами бухгалтерського обліку. Ці твердження - частина критеріїв, якими користується керівництво для відображення бухгалтерської інформації у фінансовій звітності.

Згідно зі Стандартами аудиторської звітності установленими Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів, твердження класифікуються за п'ятьма категоріями.

1. Існування або виникнення. Згідно з цими твердженнями, активи, зобов'язання й акціонерний капітал, включені у баланс, справді існують; надходження і витрати, включені у звіт про доходи, справді мали місце (виникли) протягом звітного періоду.

2. Повнота. Відповідно до цих тверджень, усі господарські операції і залишки на рахунках бухгалтерського обліку, які мають бути відображені у фінансовій звітності, туди включені (тобто включені у повному обсязі).

3. Права і зобов'язання. За цими твердженнями відображені в балансі активи є правами, які має юридична особа, а пасиви - зобов'язаннями цієї юридичної особи на звітну дату.

4. Оцінка або розподіл. Згідно з цими твердженнями статті активів, пасивів, акціонерного капіталу, надходжень і витрат включені у фінансову звітність належними сумами. Наприклад, керівництво стверджує, що дебіторська заборгованість, включена до балансу, відображена у реальних сумах, які очікується отримати.

5. Подання і відкритість.

Необхідно зауважити, що наведена вище класифікація тверджень є далеко не єдиною. Багато аудиторських фірм розробляють свою власну класифікацію тверджень керівництва, керуються нею у своїй роботі, підтверджуючи ці твердження чи заявляючи в аудиторських звітах про їх недотримання.

Методичні основи проведення аудиторської перевірки бухгалтерської звітності підприємства. Проводиться загальний огляд наявності та правильності оформлення форм звітності, про що роблять відмітки в робочих документах аудиту.

Достовірність звітності і своєчасність її подання відповідним органам перевіряється аудитором на підставі нормативних документів про бухгалтерські звіти і баланси. При цьому аудитор перевіряє графіки подання звітності, пояснювальної записки і річного звіту, а також те, як на підприємстві виконуються зауваження податкових служб, пропозиції і рішення фінансових органів, банків щодо поточної і періодичної звітності, зокрема з'ясовує, чи внесені корективи до балансу, зроблені при затвердженні звіту за минулий рік.

Установлюється реальність балансу, повнота і своєчасність проведення інвентаризації всіх товарно-матеріальних цінностей і розрахунків, дебіторської і кредиторської заборгованості, правильність відображення фінансових результатів. Перевіряючи звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв'язок звітних форм поточної і річної бухгалтерської та статистичної звітності. Одночасно з'ясовує, як на підприємстві здійснюються аналіз і затвердження звітності структурних підрозділів, чи обговорюється поточна і річна звітність на виробничо-технічних нарадах, зборах засновників та акціонерів, наявність протоколів про затвердження звітності і розподіл прибутків, як виконуються рішення цих нарад, зборів.

Аудитор вивчає всі зауваження щодо поточної і річної звітності, які надходять на підприємство від місцевих фінансових органів, податкових служб, з'ясовує, що зроблено керівником підприємства для усунення недоліків і поліпшення фінансово-господарської діяльності.

Для впевненості у правильності складання бухгалтерського балансу (ф. № 1), звіту про фінансові результати та їх використання (ф. № 2) і звіту про фінансово-майновий стан підприємства (ф. № 3) аудитору необхідно перевірити взаємну погодженість показників фінансової звітності

Після того як аудитор перевірив взаємну погодженість показників фінансової звітності підприємства за рік, який контролюється, і виявив певні розбіжності, він разом з головним бухгалтером підприємства встановлює їх причини. У разі потреби до звітності керівництвом підприємства вносяться необхідні корективи. Переконавшись у достовірності фінансової звітності, яка складена за даними бухгалтерського обліку, підтвердженого первинною документацією про господарську діяльність підприємстві аудитор має підстави підтвердити правильність її складання.

4.2. Організація аудиту на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”

Аналіз літературних джерел з аудиту свідчить про різний підхід авторів щодо визначення основних понять аудиту товарів.

Аналіз джерел інформації з визначення завдань обліку товарних запасів свідчить про різний підхід авторів щодо визначення завдань обліку запасів.

За письмовою заявкою ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” аудиторській фірмі “Аудит-Партнер” ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” виступило ініціатором проведення аудиту товарів.

Після попереднього ознайомлення з клієнтом АФ “Аудит-Партнер” направила лист-зобов`язання про згоду на проведення аудиту.

При досягненні між аудиторською фірмою і підприємством принципової домовленості про проведення аудиту сторони договір на проведення аудиту операцій з товарами.

Аудитор при вивченні клієнта враховує і вивчає:

- загальний стан економіки, особливості торгівельної діяльності;

- основні показники господарсько-фінансової діяльності в галузі;

- вплив фактору сезонності на господарську діяльність;

- умови праці в галузі;

- цінову політику;

- конкурентоспроможність підприємства;

- оцінює власну спроможність щодо проведення аудиту.

В процесі перевірки операцій з товарно-матеріальними запасами використовуються слідуючи джерела інформації:

  1. Договори поставки;
  2. Накладні, товаро - транспортні накладні;
  3. Рахунки-фактури, платіжні вимоги-доручення;
  4. Журнал обліку надходжень;
  5. Номенклатура-цінник;;
  6. Інвентаризаційні описи;
  7. Відомості обліку залишків товарів на складі;
  8. Акти списання товарів;
  9. Договори з матеріально-відповідальними особами;
  10. Журнал № 5;
  11. Головна книга;
  12. Бухгалтерський баланс звітного періоду;
  13. Звіт про фінансові результати;
  14. Фінансова звітність за попередній звітній період;
  15. Результати опитувань і анкетувань керівництва підприємства з питань обліку виробничих запасів і МШПтоварів
  16. Робочі документи і звіт попереднього аудитора;
  17. Наказ про облікову політику в частині обліку товарів.

В додатку наведено анкету вивчення стану внутрішнього контролю і системи обліку товарів на ТОВ „Спецвисотмонтажбуд”. За допомогою цієї анкети вивчаються сильні і слабкі сторони внутрішнього контролю. З даних тестування слідує, що на підприємстві організація і здійснення внутрішнього контролю знаходиться на низькому рівні, тому ризик контролю має високий рівень. Тому наступним етапом аудиторської перевірки є вибіркова інвентаризація товарних запасів.

В додатку наводяться результати тестування системи бухгалтерського обліку підприємства. Під час перевірки стану обліку на підприємстві були виявлені суттєві помилки. Це дає підстави стверджувати, що організація та ведення бухгалтерського обліку не відповідають сучасним стандартам.

Аудитор розробляє та документально оформлює загальний план аудиту, визначає в ньому істотність помилок, а потім здійснює аудит за цим планом. Для виконання плану аудитор підготовлює в письмовій формі програму аудиторської перевірки.

Оскільки на попередньому етапі аудиту було виявлено, що організація і здійснення внутрішнього контролю товарів знаходяться на низькому рівні, організація та ведення бухгалтерського обліку також не відповідають сучасним стандартам , наступним етапом аудиту є проведення інвентаризації. До початку інвентаризації аудитор:

  1. домовився з керівником підприємства про створення комісії;
  2. вимагав від матеріально-відповідальних осіб, щоб вони склали звіти по оприбуткуванню та відпуску цінностей на час початку інвентаризації і здали їх в бухгалтерію;
  3. отримав розписку від матеріально-відповідальних осіб.

Під час інвентаризації був проведений огляд стану складських приміщень, їх охорона. Комісія фіксувала результати інвентаризації товарів в інвентаризаційних описах, як складаються за місцем знаходження і матеріально-відповідальними особами в одиницях виміру, прийнятих в обліку. Складається порівняльна відомість результатів проведеної інвентаризації. Отримано від матеріально-відповідальних осіб письмове пояснення про причини виявлених нестач. Перевіряється правильність відображення в обліку виявлених нестач товарів. В ході інвентаризації було встановлено нестач на суму 1680 грн., із загальної суми недостач за пересортицею зараховано 280 грн., віднесено на винних осіб 900 грн., віднесено на фінансовий результат 500 грн.

Наступним етапом є перевірка повноти оприбуткування, правильності списання, оцінки та обліку товарно-матеріальних цінностей. Перевіряється правильність ведення складського обліку, повнота оприбуткування, правильність списання товарів, які надійшли зі сторони, а також повнота та своєчасність оприбуткування товарів.

Наступним етапом є перевірка правильності обліку та прийняття до заліку ПДВ. Під час перевірки правильності відокремлення і відшкодування ПДВ був виявлений випадок відсутності первинного прибуткового документу (профілі), виявлено випадок, коли в накладній не відокремлюється ПДВ. Тому існує велика вірогідність помилок в обліку відокремленого і відшкодованого ПДВ.

На підставі результатів аудиторської перевірки товарних запасів аудитор на завершальному етапі складає проміжний аудиторський звіт про стан бухгалтерського обліку товарів і робить аудиторський висновок щодо достовірності, повноти і реальності подання товарів у фінансовій бухгалтерській звітності підприємства.

Висновки до 4-го розділу

На попередньому етапі аудиту було виявлено, що організація і здійснення внутрішнього контролю товарів знаходяться на низькому рівні, організація та ведення бухгалтерського обліку також не відповідають сучасним стандартам , тому аудит товарних запасів було розпочато з проведення їх інвентаризації.

В ході інвентаризації було встановлено нестач на суму 1680 грн, із загальної суми недостач за пересортицею зараховано 280 грн, віднесено на винних осіб 900 грн, віднесено на фінансовий результат 500 грн. Під час перевірки правильності відокремлення і відшкодування ПДВ був виявлений випадок відсутності первинного прибуткового документу (цукор), виявлено випадок, коли в накладній не відокремлюється ПДВ. На підставі результатів аудиторської перевірки товарних запасів аудитор на завершальному етапі умовно позитивний аудиторський висновок щодо достовірності, повноти і реальності подання товарів у фінансовій бухгалтерській звітності підприємства.

Середній час, протягом якого товари знаходяться на підприємстві в 2006 р. збільшився на 2 дні і становив 27 днів, що для підприємства торгівлі є не вигідним. Оборотність товарів характеризує якість управління комерційними процесами, положення справ з товарною масою і товарними запасами. Тому на підприємстві значну увагу необхідно приділити управлінню товарними запасами.

В першу чергу, необхідно обґрунтовано визначити величину товарних запасів, які необхідно мати на підприємстві.

Існує декілька способів:

1) як відношення товарного запасу на певну дату до об`єму реалізації на ту ж дату за деякий попередній період;

2) як число тижнів торгівлі, на яке вистачить даного запасу;

3) початковими даними служить відома (або намічена) товарооборотість. урахуванням пропорційності коливань рівня запасів коливанням об'єму реалізації.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Взаємопов`язані торгові і технологічні процеси на торгівельному підприємстві доводять товари у широкому асортименті належної якості до споживачів з найменшими затратами праці й часу.

В економічній літературі поняття „товари” трактується як продукт праці, що виробляється для обміну на основі еквівалентності виробничих витрат (у товарах, що обмінюються має бути однакова кількість праці).

В підручниках з бухгалтерського обліку поняття „товар” розглядається як матеріальні запаси або матеріальні цінності, що придбані та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

У вітчизняних підручниках з бухгалтерського обліку більш повно розкриваються особливості бухгалтерського обліку товарів. Іноземні науковці здебільшого не розглядають питання обліку руху товарів в оптовій та роздрібній торгівлі, порядок документування руху товарів, особливості складського обліку товарів та інвентаризації. Проте ними детально описується методика розрахунку валового прибутку і собівартості реалізованих товарів, визначення розмірів товарних запасів, механізм надання знижок покупцям.

Аналіз періодичних джерел виявив основні проблеми, що турбують науковців і практиків: проблеми визначення первісної вартості товарів, оподаткування торгівельних підприємств, митне оформлення ввезення товарів на територію України, цінова політика торгівельних підприємств.

На основі порівняння національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, можна зробити висновок, що міжнародні та національні стандарти з обліку товарів мають однаковий зміст. На відміну від міжнародних, національні стандарти місять більш розширену класифікацію запасів, що є прийнятним для нашого кругозору. Це дає можливість полегшити розгляд питань обліку товарів через призму законодавчих, теоретичних, науково-практичних знань.

В роботі було досліджено фінансово-економічний стан ТОВ „Спецвисотмонтажбуд”, на основі чого, можна зробити висновок, що чистий доход підприємства по роках збільшувався: в 2006 р. порівняно з 2004 р. на 1718,4 тис. грн., або на 23,5 %. Зростання показників продажу забезпечило прибутковість господарської діяльності та збільшення доданої вартості підприємства, а також прибутку з метою оподаткування.

В бухгалтерії ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” здійснюється розподіл облікової роботи за функціональними відділами і за конкретними виконавцями. При функціональній організації структурні підрозділи бухгалтерії створюються за ділянками облікової роботи. Функціональний розподіл робіт дозволяє мати повне уявлення про хід облікових робіт, наближує до об`єктів, що обліковуються, створює умови для повного та рівномірного завантаження кожного облікового працівника.

У ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” застосовується журнальна форма обліку. Вона ґрунтується на застосуванні журналів і відомостей, де збираються і систематизуються дані первинних документів, необхідні для синтетичного і аналітичного обліку.

Бухгалтерський облік торгівельної діяльності має свої особливості в порівняні з обліком інших видів діяльності.

На сьогоднішній день підприємства сфери торгівлі повинні або вести два окремих обліки вибуття товарів (податковий - по методу ФІФО, бухгалтерський - по методу ціни продажу), або і в податковому і в бухгалтерському обліку застосовувати метод ФІФО.

Для більшості бухгалтерів найближчим є оцінка вибуття товарів за цінами продажу, адже під цією назвою приховано звичний для торгівельної діяльності метод розрахунку середнього відсотка торгівельної націнки.

Аналіз динаміки та структури товарообігу ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” виявив, що обсяг реалізації товарів по роках збільшується, за період 2004-2006рр. він збільшився на 1718,4 тис.грн., або на 23,5 %.

Стосовно структури товарообігу, зроблено висновок, що питома вага продовольчих товарів в загальному обсязі товарообігу по роках збільшується. Перехід підприємства на продовольчу групу товарів можна оцінити позитивно, оскільки продовольчі товари мають вищий рівень оборотності, що сприятиме вивільненню грошових коштів з обороту.

Аналіз забезпеченості ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” товарними запасами в 2006 р. показав, що будівельне підприємство було забезпечено товарними ресурсами, що дозволяли не тільки виконати, але і перевиконати план товарообігу на 4,2 тис. грн.

Аналіз товарооборотністі виявив, що при збільшенні обсягу реалізації в порівнянні з 2005 р. на 859,2 тис. грн. підприємство „Спецвисотмонтажбуд” домоглося збільшення середньорічних товарних залишків на 101,9 тис. грн. Товарооборотність уповільнилась майже на 2 дні, що сприяло додатковому залученню в оборот 42,1 тис. грн.

На попередньому етапі аудиту було виявлено, що організація і здійснення внутрішнього контролю товарів знаходяться на низькому рівні, організація та ведення бухгалтерського обліку також не відповідають сучасним стандартам, тому аудит товарних запасів було розпочато з проведення їх інвентаризації.

В ході інвентаризації було встановлено нестач на суму 1680 грн., із загальної суми недостач за пересортицею зараховано 280 грн., віднесено на винних осіб 900 грн., віднесено на фінансовий результат 500 грн. Під час перевірки правильності відокремлення і відшкодування ПДВ був виявлений випадок відсутності первинного прибуткового документу, виявлено випадок, коли в накладній не відокремлюється ПДВ. На підставі результатів аудиторської перевірки товарних запасів аудитор на завершальному етапі умовно позитивний аудиторський висновок щодо достовірності, повноти і реальності подання товарів у фінансовій бухгалтерській звітності підприємства.

Середній час, протягом якого товари знаходяться на підприємстві в 2006 р. збільшився на 2 дні і становив 27 днів, що для підприємства торгівлі є не вигідним. Оборотність товарів характеризує якість управління комерційними процесами, положення справ з товарною масою і товарними запасами. Тому на підприємстві значну увагу необхідно приділити управлінню товарними запасами.

В першу чергу, необхідно обґрунтовано визначити величину товарних запасів, які необхідно мати на підприємстві.

Існує декілька способів:

1) як відношення товарного запасу на певну дату до об`єму реалізації на ту ж дату за деякий попередній період;

2) як число тижнів торгівлі, на яке вистачить даного запасу;

3) початковими даними служить відома (або намічена) товарооборотість. урахуванням пропорційності коливань рівня запасів коливанням об'єму реалізації.

По-друге, облік товарних запасів повинен бути налагоджений і в фізичному вираженні - в штуках, одиницях, масі, упаковках. Необхідно також уміти управляти цими «фізичними» запасами. Урахування фізичного руху товарів, збирання інформації про продаж конкретних найменувань товарів є значно складнішим, ніж отримання даних у вартісних показниках.

Обидва види обліку: в вартісному і фізичному виразі і дають можливість:

- виявити, які саме найменування товару, товарні групи і цілі категорії товару користуються найбільшим попитом. Це дозволяє ухвалювати обґрунтовані рішення про замовлення додаткових партій товару або, навпаки, про виключення товару з асортименту;

- оптимізувати вкладення капіталу в товарні запаси. Наслідком дуже великих запасів є зменшення товарооборотності, оборотності капіталуі зменшення прибутку. Крім того, це підвищує і витрати обігу, оскільки зберігання товарів вимагає певних витрат;

- підвищити обґрунтованість рішень, що приймаються відносно закупівлі товарів. Знаючи, які товари підприємство має в своєму розпорядженні в даний час, і володіючи інформацією про темпи реалізації різних найменувань і різновидів товарів, про попит на них, управлінці мають базу, на якій можуть засновувати свої рішення відносно оптимізації асортименту.

Комп`ютеризація торговельних операцій надає неоціниму допомогу в управлінні товарними запасами як в окремих підприємствах, так і в масштабі всієї торгової фірми. Періодично (звичайно щотижня) ЕОМ видає аналітичний звіт, в якому об'єм реалізації зіставлений з наявними товарними запасами. Подібні аналітичні звіти машина може видавати і по разовим запитам. Вводячи в ЕОМ кодові номери окремих найменувань товарів, можна отримати докладні дані про рух їх запасів і динаміку реалізації. ЕОМ контролює їх рух і навіть видає попередження про необхідність зняття товару з продажу, або, навпаки, замовлення додаткової партії. Деякі торгові фірми експериментують навіть в такому напрямі: привласнюють кодові номери окремим споживачам, оптовим покупцям, і після певного часу ЕОМ видає аналіз купівельних звичок і структури споживання, друкує замовлення на постачання товарів. Машинним способом успішно складаються прогнози реалізації на майбутній період.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Закон України„Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні” від16.07.99 р. №996-ХІV
  2. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємства” від 22.05.97 р. №238/97-ВР (зі змінами і доповненнями)
  3. Закон України “ Про податок на додану вартість” від 3.04.97 р. зі змінами і доповненнями
  4. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій. Наказ Мінфіну України від 30.11.99 р. №291
  5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затв. наказом Мінфіну від 31.03.99 р. №87
  6. Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами. Затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 11.07.2003 р. №185
  7. Постанова КМУ від 05.10.98 р. № 1598„Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України”
  8. Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, затв.наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002 р. №145
  9. Алексєєва А. Фірмова торгівля: особливості оподаткування /Бухгалтерія. –2001. - №2, с.21
  10. Андреев В.Д. Практический аудит (справочное пособие). – М.:Экономика, 1994. – 366 с.
  11. Аудит: практическое пособие/Под ред. А. Кузьминского. – К.: “Учетинформ”, 1996.-238 с.
  12. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 416 с.
  13. Бакун Ю., Бакун В. Вам повернули товар: проблема очима бухгалтера/Бухгалтерія. –2001. - №1, с.41
  14. Бакун Ю., Бакун В. Торгова націнка та податок на прибуток/Бухгалтерія. –2001. - №1, с.42
  15. Білуха М.Т. Курс аудиту:Підручник.- К.: Вища шк.. – Знання, 1998. – 574 с.
  16. Боровець В., Колянковський Т. Якщо договору не було... / Дебет-Кредит. – 2003. - №11, с.32-35
  17. Брильов А. Торгівельна діяльність: ліцензування та сертифікація /Бухгалтерія. –2002. - №1-2, с.17
  18. Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський управлінський облік. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 448 с.
  19. Бухгалтерській фінансовий облік. Підручник /За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 608 с.
  20. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку /Пер. з англ. О.Мінін, О.Ткач. – К.: Основи, 1999. – 943 с.
  21. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч.посібник. – К.: Вища шк., 1998. – 544 с.
  22. Грабова Н.Н. Бухгалтерыский учет в торговле. Практ.пособие. – К.: «Учетинформ», 1996. – 382 с.
  23. Давидов Г.М. Аудит: Навч.посібник. - К.:Т-во „Знання”, КОО, 2002. - 363 с.
  24. Дубровина Т.А., Сухов В.А., Шеремет А.Д. Аудиторская деятель-ность в страховании : Учеб. Пособие / Под ред. А.Д.Шеремета. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 384 с.
  25. Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник. – К.: А.С.К., 2001. – 848 с.
  26. Зиновьева О. Обязательность предоставления отчетности в налоговые органы/Баланс.-2000. - №20, с.46
  27. Золотогоров В.Г. Энциклопедический словарь по экономике. Мн.: Полымя, 1997. – 571 с.
  28. Зубілевич С.Я., Голов С.Ф. Основи аудиту. - Київ: Ділова Україна, 1996. - 373 с.
  29. Киян І. Перевір себе… ПДВ і фінансова звітність / Баланс. – 2000. - №50, с.42-49
  30. Коваленко Г. Ціни в торгівлі: формування та управління /Бухгалтерія. – 2002. - №47/1-2, с.40
  31. Ковалева О.В., Константинов Ю.П. Аудит. Учебное пособие. – М.: “Издательство ПРИОР”, 1999. – 272 с.
  32. Куліченко О. Кинь монетку – отримай... / Дебет-Кредит. – 2003. - №21, с.17-20
  33. Михайлюк Б. Якщо покупець не квапиться з оплатою/Дебет-Кредит. – 2003. - №29, с.10-14
  34. Мус Герольд, Ханшманн Рольф. Бухгалтеріський облік: основи – завдання – розв`язання / Пер.з нім. – С.Лобачової. – К.: КНЕУ, 1999. – 368 с.
  35. Нидлз Б. и др. Принципы бухгалтерского учета /Под ред. Л.В. Соколова. 2-е изд.- М.: Финансы и статистика, 1996 г. – 496 с.
  36. Облік, аналіз і аудит: Навчальний посібник для студентів економ. спеціальностей усіх форм навчання. - Харків : ВД "ІНЖЕК", 2003. - 377 с
  37. Організація бухгалтерського обліку. Навч.посіб. /Ф.Ф.Бутинець, О.В.Олійник, М.М.Шигун, С.М.Шулепова. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 576 с.
  38. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі. Курс лекцій. Навч.посібник/За ред. проф.Ф.Ф.Бутинця та доц.Н.М.Малюги – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 608 с.
  39. Павлюк І. Бухгалтерський облік реалізації товарно-матеріальних цінностей і податкових зобов`язань з ПДВ / Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. - №7, с.20-27
  40. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 628 с.
  41. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд. – Минск: ООО «Новое знание», 1999. – 688 с.
  42. Самарченко О. Торгівля зі знижками: організація і облік /Бухгалтерія. –2002. - № 1, с.58
  43. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. – К.:КНЕУ, 2000. – 578 с.
  44. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України : Підручник. – К.:А.С.К., 2001. – 784 с.
  45. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: підручник. - К.: Знання Прес, 2002. - 223 с.
  46. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А.. Бухгалтеріський фінансовий облік: Посібник. – К.: Вид. Центр „Академія”, 2002 – 672 с.
  47. Чубко О. Юридичні та економічні аспекти при обліку операцій суб`єктів підприємницької діяльності, що підлягають патентуванню / Бухгалтерський облік і аудит. – 2001. - № 12, с.34-45
  48. Чумакова О. Особливості відображення списання безнадійної заборгованоті платника податку на прибуток в податковому та бухгалтерському обліку /Економіка. Фінанси. Право.-2002.-№3, с. 23-25
  49. Хендриксен Э.С., Ван Бреда М.Ф. Теория бухгалтерского учета /Под ред.проф. Я.В.Соколова. – М.: Финансы и статистика, 2000 - 576 c.
  50. Юров С. Облік торгового патенту. Хто сказав, що це просто?/ Бухгалтерія. –2001. - №1, с.35

Скачати

Схожі роботи

2013-10-15

Развитие рыночной экономики в России создает широкие возможности для осуществления внешнеэкономической деятельности и валютно- хозяйственной самостоятельности предприятий, именно наличие внешнеэкономической деятельности обуславливает появление валютных операций.

2010-12-05

Облік розрахунків з підзвітними особами. Завдання обліку, загальні положення. Документування  розрахунків  з підзвітними особами.  Облікові регістри. Синтетичний і аналітичний облік. Створення документів з допомогою ПЕОМ. Передові методи створення бухгалтерських документів на ПК.  Посвідчення на відрядження.  Авансовий звіт

2013-12-21

В современных условиях организации решают задачи сохранения своего присутствия на рынках товаров (работ, услуг), а также задачи расширения возможных рынков сбыта своей продукции.

2013-09-24

В современных условиях хозяйствования, когда залогом выживаемости на рынке любого предприятия является успешность его деятельности, особую значимость приобретает обеспечение эффективного управления деятельностью и капиталом предприятия.

Управление капиталом предприятия представляет собой систему принципов и методов разработки и реализации управленческих решений, связанных с формированием, распределением и использованием финансовых ресурсов предприятия.

2013-09-30

Система правового регулирования деятельности коммерческих организаций складывается из законодательных, иных правовых актов и внутренних документов, принимаемых самой организацией в рамках локального нормотворчества. Законодательство в условиях рыночной экономики не способно обеспечить достаточную полноту правового регулирования предпринимательской деятельности.